У середу, 17 березня, пройшов перший раунд виборів ректора провідного вишу України - Київського національного університету імені Тараса Шевченка. На цю посаду претендував колишній спікер Верховної Ради та релікт кучмізму Володимир Литвин.
Володимир Литвин на виьорах з тріском програв - він посів четверте місце з 165 голосами (3,99% від загальної кількості виборців) і не вийшов у другий тур виборів ректора.
У другий тур виборів вийшли проректор з науково-педагогічної роботи Володимир Бугров (44,04%) та проректор з науково-педагогічної роботи (перспективного розвитку) Олександр Рожко (15,2%).
У грудні 2020 року в другому турі виборів ректора КНУ найбільше голосів здобув Володимир Бугров, але з ним не уклали договір через законодавчу колізію.
Згідно з постановою уряду та статутом КНУ, у другому турі переможцем виборів вважається кандидат, який одержав на виборах більш як 50% голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.
Водночас згідно із законом про вищу освіту, переможцем виборів є особа, яка набрала на виборах ректора більш як 50% голосів виборців, що мають право брати участь у виборах.
У лютому президент України Володимир Зеленський підписав необхідні змінидо закону про вищу освіту.
В оновленій редакції закону йдеться: «Обраною керівником закладу вищої освіти вважається особа (кандидатура), яка набрала більше 50 відсотків голосів осіб, які мають право брати участь у виборах, а в разі проведення другого туру – більше 50 відсотків голосів осіб, які взяли участь у голосуванні».
З 2008 року на посаді ректора КНУ працює Леонід Губерський.