Податки зростатимуть, а військовий збір може стати постійним: що готує уряд для бізнесу та українців
Українська влада в рамках співпраці з МВФ зобов'язалася розширити базу оподаткування, що означає неминуче зростання податків для бізнесу та звичайних громадян. Як пише видання «Дзеркало тижня», замість стимулювання економіки уряд планує просто витягнути більше грошей з наших кишень.
Виконавча рада МВФ 20 липня завершила перший перегляд програми розширеного фінансування для України та погодила виділення чергового траншу на 690 млн доларів, ідеться у матеріалі «Дзеркала тижня». Утім, виконання частини зобов’язань зірвалося через затримки з ухваленням податкових законопроєктів, а сам пакет вимог МВФ передбачає нове розширення бази оподаткування.
БЕЗ ТАБУ розповідає, що йдеться не лише про окремі технічні зміни, а про системне посилення фіскального тиску на бізнес і громадян у момент, коли економіка вже працює під воєнним навантаженням.
Що саме змінили в програмах
За оцінкою МВФ, у 2026 році зростання української економіки буде нижчим за попередні очікування, а інфляція – вищою. На тлі падіння реального ВВП, проблем з експортом через російські удари по портовій інфраструктурі та ризиків для енергосистеми уряд бере на себе зобов’язання не стільки стимулювати розвиток, скільки шукати нові джерела доходів для бюджету.
Фонд також переглянув прогноз дефіциту бюджету без урахування грантів – до 2 148 млрд грн, або 21% ВВП. Водночас Національний банк України вже призупинив монетарне пом’якшення й не виключає підвищення облікової ставки.
Що чекає на ФОПів і малий бізнес
Найчутливіше рішення стосується спрощеної системи оподаткування. У програмі МВФ підтверджено намір скасувати пільгу зі сплати податку на додану вартість для фізичних осіб-підприємців (ФОП), але запуск цього кроку відклали: законодавчі зміни мають ухвалити до квітня 2027 року, а чинності вони набудуть з 1 січня 2028-го.
Причину перенесення в документі названо прямо: парламент побоюється, що малий бізнес не витримає високої вартості адміністрування ПДВ. За даними Світового банку, які наводить звіт МВФ, середня вартість такого адміністрування для українського платника становить близько 3300 доларів на рік.
До кінця 2026 року також очікуються законопроєкти про обмеження штучного дроблення бізнесу, заборону повертатися на спрощену систему після переходу на загальну, а також обмеження на використання єдиного податку в розрахунках із нинішніми чи колишніми роботодавцями. У 2027 році частину видів діяльності планують вивести з другої групи платників єдиного податку та перевести до третьої, а для частини платників третьої групи підняти ставку до 10%.
Фактично це означає не дерегуляцію, а новий етап тиску на малий і середній бізнес, який і без того працює в умовах нестабільного попиту, дорогих кредитів та складного податкового адміністрування.
Військовий збір можуть залишити й після війни
Окремий блок змін стосується оподаткування доходів громадян. Наразі військовий збір у розмірі 5% планують скасувати через три роки після завершення бойових дій, але вже тепер влада розглядає варіант замінити його на так званий «податок на відновлення».
Остаточного рішення ще немає, однак у звіті МВФ прямо вказано: зниження навантаження на фонд оплати праці не планується. Для мільйонів найманих працівників це означає, що підвищене воєнне оподаткування зарплат може стати довгостроковою частиною повоєнної податкової моделі.
Що не так із податковою системою
МВФ окремо звертає увагу на ефективність податкового адміністрування. Із понад 30 млн трансакцій, які щомісяця перевіряє система моніторингу податкових накладних, 99,8% проходять автоматично, але близько 50 тис. накладних блокують для ручної перевірки.
Минулого року в судах перебувало 22,5 тис. справ щодо блокування накладних, і приблизно у 92% випадків суди ставали на бік платників податків. Під час документальних перевірок 2024 року порушення фіксували у 93,4% випадків, донарахували 123,8 млрд грн, але реально стягнули лише 4,1 млрд грн – близько 3,3% від нарахованого.
Інакше кажучи, податкова система створює для бізнесу значні витрати часу й ресурсів, а до бюджету приносить далеко не той ефект, на який розраховує держава.
Банки теж під податковим тиском
Ще одне зобов’язання стосується банківського сектору. 2027 року податок на надприбутки банків планують стягувати вже четвертий рік поспіль – за ставкою 50% податку на прибуток.
У звіті МВФ цей інструмент названо проблемним: його повторне застосування нібито викривлює економічну поведінку банків, стимулює мінімізувати базу оподаткування і послаблює їхню здатність накопичувати капітал для кредитування та майбутньої відбудови. Водночас очікуваний дохід від цього податку все одно враховують у бюджетних розрахунках.
Які ризики це створює
Окрім прямих податкових змін, у матеріалі йдеться і про ширші ризики для економіки. На тлі подорожчання кредитів, воєнних втрат для експорту та необхідності фінансувати енергетичну стійкість держава може знову піти шляхом швидкого пошуку коротких доходів, а не довгих реформ.
Є й репутаційний ризик: затримки з ухваленням потрібних законів уже призвели до перенесення окремих маяків МВФ. Якщо відставання триватиме, це може вплинути не лише на наступні транші Фонду, а й на фінансування з боку Європейського Союзу, що звузить бюджетний простір.
Україна, як і раніше, залежить від міжнародної фінансової підтримки, тому питання співпраці з МВФ не стоїть. Але ключове тут інше: чи перетвориться ця співпраця на інструмент розвитку, чи й надалі означатиме передусім посилення фіскального тиску.
У нинішній конфігурації податкова модель виглядає радше як спосіб швидко закрити бюджетні дірки, ніж як механізм стимулювання економічного зростання. А відновлювати країну, зрештою, доведеться саме бізнесу – не податковим інспекторам.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що в Україні вже готували нові зміни до податкової системи, які можуть зачепити як підприємців, так і найманих працівників.
