«Плюшки» не спрацювали: чому молодь ігнорує програму «Контракт 18-24» і до чого тут довіра

03:21
«Плюшки» не спрацювали: чому молодь ігнорує програму «Контракт 18-24» і до чого тут довіра - фото 1

Гучно анонсована програма річних контрактів для молоді віком 18–24 роки не виправдала очікувань влади. Як повідомляє видання НВ, юнаки не поспішають доєднуватися до війська навіть попри обіцяні бонуси та відстрочки, а головною причиною провалу називають тотальний брак довіри.

Показники укладання військових контрактів серед молоді віком від 18 до 24 років виявилися значно нижчими, ніж розраховувало керівництво держави. Про це в інтерв'ю Radio NV заявила членкиня Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Ірина Фріз.

БЕЗ ТАБУ розповідає, чому урядова ініціатива з масштабними пільгами та гарантованою відстрочкою наразі не принесла очікуваних результатів.

Добровольці, які підписали Контракт 18-24 Добровольці складають присягу / Фото: Сухопутні війська ЗСУ

За словами народної депутатки, попри численні законодавчі зміни та фінансові стимули, молоді люди неохоче підписують річні контракти. Головною перешкодою для успіху програми став дефіцит довіри до державних інституцій та військового керівництва.

«Давайте візьмемо нещодавній приклад із контрактами для військовослужбовців у віці 18–24 років. Точно так само спочатку це було запроваджено постановою, потім терміново вносили поправки – щоб юнаки могли отримати цю відстрочку хоча б на один рік після закінчення контракту. Надавали багато так званих "плюшок", як кажуть, до цих річних контрактів молоді. Але що ми отримали в підсумку? Ми отримали те, що молодь не пішла, тому що немає довіри», – наголосила Ірина Фріз.

Хоча точна кількість підписаних контрактів є таємницею і публічно не розголошується, у профільному комітеті парламенту володіють реальною статистикою. Фріз підтвердила, що ці цифри «не такі вражаючі, на які розраховували» ініціатори проєкту.

Еволюція програми «Контракт 18–24»

Програму добровільної служби для молоді запустили у лютому 2025 року за ініціативи президента Володимира Зеленського. Вона передбачала річну службу з високим грошовим забезпеченням. Згодом умови постійно коригували, намагаючись залучити більше людей:

  • У липні 2025 року Кабмін поширив програму на операторів безпілотників у складі ЗСУ, Нацгвардії та Держприкордонслужби.
  • Восени того ж року Офіс президента дозволив обирати для служби будь-яку бригаду за власним бажанням.
  • Для стимулювання підписання контрактів Верховна Рада дозволила військовослужбовцям навчатися у вищих навчальних закладах без відриву від служби.

Ключовим кроком для підвищення привабливості проєкту мав стати закон про гарантовану відстрочку від мобілізації. Навесні 2026 року президент підписав документ, який гарантує 12 місяців відстрочки кожному, хто повністю відслужив річний термін за контрактом 18–24. Проте навіть цей запобіжник не зміг переконати потенційних рекрутів.

Проблема комплектування Сил оборони та залучення молоді залишається однією з найгостріших тем в українському суспільстві. Влада намагається знайти баланс між примусовою мобілізацією та добровільним рекрутингом, створюючи нові цифрові інструменти та пропонуючи фінансові бонуси. Проте правозахисники та експерти неодноразово вказували на те, що часті зміни правил гри знижують мотивацію громадян.

Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що Верховна Рада ухвалила закон про надання відстрочки від мобілізації для військовозобов'язаних, які завершили службу за річним контрактом для молоді.


Публікації