Уряд готує масштабну пенсійну реформу, яка розділить виплати на базову та страхову частини, а мінімалку обіцяють підтягнути до 6000 гривень. Про те, кому дістануться ці гроші, а кому доплати «зріжуть», повідомляє видання Novyny.LIVE із посиланням на Forbes.
Уряд готує масштабну пенсійну реформу, яка передбачає поділ виплат на базову та страхову частини, а також запуск добровільної накопичувальної системи. За даними Novyny.LIVE з посиланням на Forbes, мінімальну пенсійну гарантію хочуть підняти до 6000 гривень.
БЕЗ ТАБУ розповідає, як саме може змінитися нарахування пенсій і кому держава зможе скоротити базову виплату.
У Мінсоцполітики пропонують розділити солідарну пенсію на дві складові: базову державну гарантію та страхову частину, яка залежатиме від страхового стажу і сплаченого ЄСВ. Базову виплату планують встановити орієнтовно на рівні 3000 гривень, а якщо загальна сума не дотягуватиме до 6000 гривень, держава доплачуватиме різницю до мінімального рівня.
Водночас ця модель не означає однакову доплату для всіх. Чим більшою буде страхова пенсія людини, тим меншою стане державна частина.
Якщо разом базова та страхова виплати перевищуватимуть 10 000 гривень, базову складову можуть узагалі прибрати. Тоді пенсія формуватиметься лише за рахунок заробленої страхової частини.
Другий елемент реформи – накопичувальна пенсія. Її пропонують зробити добровільною, хоча механізм планують побудувати за принципом автоматичного залучення: працівника спочатку приєднуватимуть до системи, але він матиме право відмовитися.
Запуск такого рівня очікується не раніше 2028 року. Це залежатиме від того, як швидко ухвалять потрібні закони та створять технічну інфраструктуру для роботи системи.
Реформа зачепить і спеціальні пенсії, зокрема для суддів, прокурорів та представників силових органів. Для них хочуть запровадити професійне пенсійне страхування з індивідуальними рахунками.
Роботодавець, окрім ЄСВ, сплачуватиме додатковий професійний внесок, а накопичені кошти інвестуватимуть у фінансові інструменти. У перспективі такий механізм можуть запропонувати й іншим роботодавцям як частину соціального пакета.
За попередніми оцінками, запуск нової системи потребуватиме значних видатків із державного бюджету. Орієнтовна вартість реформи може становити 169 мільярдів гривень у 2027 році, 140 мільярдів – у 2028-му та 157 мільярдів – у 2029 році.
Йдеться саме про прогнозовану вартість реформи, а не про вже затверджені бюджетні видатки. Тобто остаточні цифри ще можуть змінитися залежно від того, у якому вигляді законодавці затвердять нову модель.
Поки що йдеться про концепцію, яка може суттєво змінити правила для нинішніх і майбутніх пенсіонерів. Найбільше запитань викликає саме механізм базової доплати: формально мінімум обіцяють підняти, але фактичний розмір виплат залежатиме від стажу та внесків.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що працюючі пенсіонери можуть отримати перерахунок виплат за додатковий страховий стаж, якщо накопичили щонайменше 24 місяці роботи або минуло два роки після призначення чи попереднього перерахунку. Також ми розповідали, як українцям з II або III групою інвалідності можна збільшити розмір пенсії залежно від віку встановлення інвалідності, стажу та факту працевлаштування.
Якщо урядовий задум реалізують у нинішньому вигляді, пенсійна система стане більш залежною від офіційних внесків і тривалості стажу. Водночас для держави це означатиме суттєве навантаження на бюджет на старті реформи.