У Вільнюському районі чоловік жорстоко вбив колишню співмешканку наступного дня після того, як поліція видала йому охоронний ордер. Про те, чому 15-денна заборона наближатися до жертви виявилася простою формальністю та як чиновники планують латати діряву систему, повідомляє литовське видання LRT.
У Вільнюському районі Литви чоловік убив колишню співмешканку наступного дня після того, як поліція видала йому охоронний ордер через насильство в сім’ї, повідомляє LRT. Випадок знову підняв питання про ефективність цієї системи захисту.
Як повідомляє БЕЗ ТАБУ, йдеться не лише про один злочин, а про ширшу проблему: у Литві дедалі частіше порушують ордери, а покарання за їхнє невиконання лишається відносно м’яким.
За даними LRT, 1994 року народження чоловік розбив каменем вікно будинку колишньої партнерки, проник усередину та завдав їй смертельних ножових поранень. Це сталося в присутності неповнолітньої дитини.
Після інциденту з’ясувалося, що напередодні поліція вже видала йому ордер на захист від насильства в сім’ї. Жінка, за інформацією видання, раніше зверталася по допомогу через погрози та переслідування, однак це не зупинило нападника.
Охоронні ордери в Литві діють із липня 2023 року. За перші пів року їх видали 8 726 особам, із яких 1 431 отримала ордер повторно. У 2024 році таких ордерів було 14 906, а повторно їх отримали 3 518 осіб. Минулого року ордери видали 13 313 людям, з них 3 159 – не вперше.
За перше півріччя 2026 року поліція оформила ордери 6 761 особі, 1 074 з них – повторно.
Паралельно зростає і кількість порушень. У 2023 році, від моменту запуску механізму до кінця року, зафіксували 4 906 випадків недотримання ордерів, з них 668 були повторними. У 2024 році порушень було 8 929, а повторних – 3 357. У 2025 році – 7 561 порушення, з яких 3 304 стали повторними. У першій половині 2026 року зареєстрували 3 230 порушень, і 1 492 з них були повторними.
Поліція Литви зазначає, що 85% осіб, яким видають ордери, – це чоловіки, а 78% постраждалих – жінки.
За порушення ордера в Литві передбачено адміністративну відповідальність. Перший штраф становить від 80 до 320 євро, а за повторне порушення – від 300 до 780 євро.
Мотери́нський інформаційний центр у соцмережах назвав загиблу жінку людиною, яка зробила все можливе для самозахисту: розірвала стосунки, викликала поліцію та повторно просила про допомогу, коли нападник порушував ордер і намагався потрапити до її дому.
У центрі вважають, що трагедія стала наслідком «дірявої системи» та безкарності. Там наголошують: ордери порушують регулярно, а на зміну небезпечної поведінки чоловіків система реагує занадто м’яко.
Керівниця та засновниця Центру соціальної та психологічної допомоги «Veda vidus» Даля Пуйдокене заявила, що сам механізм ордерів є корисним, але 15 днів для захисту замало. На її думку, термін дії варто продовжити щонайменше до місяця.
«Ордер справді працює, це дуже важливий інструмент. Але він міг би діяти довше. Це добра превентивна міра, яка дає людині час оговтатися й переосмислити ситуацію», – сказала Даля Пуйдокене.
Вона також звернула увагу, що люди, проти яких видано ордер, дедалі частіше оскаржують ці рішення. На думку експертки, це роблять передусім ті, хто не визнає власної проблеми й намагається демонструвати контроль.
Ще одна проблема, за словами Пуйдокене, пов’язана з дітьми: навіть коли кривднику заборонено наближатися до жінки, він може зберігати право на спілкування з дітьми, що створює додаткові ризики для постраждалої.
«Жінка опиняється в замкненому колі: ордер є, але вона має забезпечити контакт батька з дітьми», – пояснила вона.
Голова Комісії Сейму з питань запобігання самогубствам і насильству Модеста Петраускайте вказала, що нинішній механізм є радше короткостроковою адміністративною реакцією, а не довготривалим інструментом допомоги. Вона підтримує ідею довшого ордера – на кілька місяців, який визначатиме суд, а також жорсткіших штрафів.
На її думку, потрібні й обов’язкові програми зміни насильницької поведінки, а також краща система збору даних про постраждалих і координація між поліцією, медиками та центрами допомоги.
«Теперішня система працює як швидка захисна міра, але не як довгострокова модель допомоги», – сказала Петраускайте.
За її словами, значна частина ордерів стосується нетверезих осіб, тому окрему увагу варто приділяти й проблемі залежностей.
Після резонансного вбивства про зміну закону заговорила і міністерка соціального захисту та праці Інга Ругінене. Вона заявила, що уряд готує поправки до закону про захист від насильства в сім’ї.
Міністерка пропонує запровадити довгостроковий ордер, посилити відповідальність за його порушення та зробити програми корекції поведінки обов’язковими для кривдників. Якщо людина відмовлятиметься виконувати припис, їй доведеться оплачувати програму самостійно.
Поправки планують подати до Сейму на початку осені.
Тема домашнього насильства в Литві неодноразово ставала предметом дискусій про межі адміністративного захисту та реальну ефективність поліцейських інструментів. Тепер трагедія у Вільнюському районі знову показала, що короткий ордер сам по собі не гарантує безпеки, якщо система не встигає реагувати на повторні ризики.
Як писав БЕЗ ТАБУ, українські правоохоронні та соціальні механізми захисту жертв насильства також часто критикують за повільність, формальний підхід і слабку роботу з кривдниками. Саме тому будь-які подібні кейси в сусідніх країнах важливі не лише як новина, а і як привід оцінити, наскільки працює профілактика до трагедії, а не після неї.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що питання домашнього насильства та захисту постраждалих залишається одним із найбільш проблемних у соціальній політиці регіону.