Поки Європа плавиться від аномальної спеки, на політичній арені теж гаряче: у Польщі розслідують ймовірний замах на президента, у Німеччині сталася масова стрілянина, а Ватикан раптом вирішив повчити ЄС моралі. Про головні геополітичні інтриги дня повідомляє «Європейська правда».
У понеділок, 29 червня, європейську спільноту сколихнула низка резонансних подій: від розслідування можливого отруєння польського політика Кароля Навроцького та смертельної стрілянини в Німеччині до чергового загострення у відносинах між Варшавою та Києвом. Як повідомляє «Європейська правда», на тлі цих подій країни Балтії готуються до можливих російських диверсій, а Ватикан висуває претензії до зовнішньої політики Європейського Союзу.
БЕЗ ТАБУ розповідає про ключові виклики, з якими зіткнулася Європа цього дня, та аналізує головні геополітичні інтриги.
У Міністерстві оборони Литви та латвійському Бюро з питань охорони Конституції заявили, що наразі немає ознак підготовки Росії до повномасштабного військового вторгнення. Водночас рівень загрози диверсій, підпалів та інших атак на критичну інфраструктуру залишається надзвичайно високим. Для зміцнення оборони Литва вже закупила партію протитанкових мін на 3 мільйони євро, а Латвія планує побудувати спільне з Україною виробництво безпілотних літальних апаратів (БПЛА) поблизу російського кордону.
Тим часом міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна жорстко розкритикував спроби окремих європейських лідерів налагодити дипломатичні контакти з Російською Федерацією.
«Ймовірно, у Європейському Союзі знайдеться багато країн, які виступатимуть проти подальшого тиску на Росію, бо скажуть: „Якщо тривають переговори, а ми виступаємо посередниками, ми маємо бути нейтральними. Скоро настане мир, скоро буде укладено угоду“. Це лише привід. Це дуже небезпечний шлях», – наголосив естонський дипломат.
Відносини між Польщею та Україною знову опинилися в зоні турбулентності. Польські депутати в Європейському парламенті від опозиційної партії «Право і справедливість» ініціювали дебати щодо ухвалення резолюції про вшанування пам’яті жертв Волинської трагедії, яку вони називають «геноцидом Української повстанської армії» (УПА). Окрім цього, голова Бюро міжнародної політики президента Польщі Марчин Пшидач публічно назвав українську владу «клептократичною» та висловив сумнів у щирості її прагнень вступити до Європейського Союзу (ЄС).
Додатковим фактором роздратування для Варшави стало оголошення президента України Володимира Зеленського про створення Українського національного пантеону, що збіглося із завершенням Конференції з питань відновлення України у Гданську. У польському уряді неофіційно зазначають, що такі кроки виглядають як свідоме загострення конфлікту.
Паралельно у самій Польщі розгортається гучний політичний скандал. Окружна прокуратура міста Свидниця розпочала розслідування щодо можливого замаху на життя президента Інституту національної пам'яті Кароля Навроцького. Торік під час передвиборчої кампанії політик раптово знепритомнів після зустрічей із виборцями. Слідчі перевіряють версію про навмисне введення в його організм невідомих токсичних речовин.
Несподівана критика на адресу Брюсселя пролунала з Ватикану. Кардинал Віктор Мануель Фернандес під час закритої конференції звинуватив ЄС у подвійних стандартах та непослідовності, оскільки Союз надає фінансову й військову допомогу лише окремим країнам, ігноруючи жорстокі конфлікти в інших регіонах світу. У Європейській службі зовнішніх справ на це відповіли, що ЄС послідовно засуджує будь-які порушення міжнародного права та прав людини, незалежно від місця їх скоєння.
Тим часом у Німеччині сталася кривава трагедія. У центрі одного з міст невідомий відкрив стрілянину, внаслідок якої загинули щонайменше п'ятеро людей. Правоохоронці наразі з'ясовують мотиви нападника, розглядаючи версію теракту. Також у Польщі спецслужби затримали дев'ятьох громадян України та кількох білорусів, яких підозрюють у співпраці з російською розвідкою. Їх планують негайно депортувати.
Окрім безпекових та політичних криз, європейський континент охопила екстремальна спека. У Чехії та Литві зафіксовано нові температурні рекорди, а в Румунії оголосили найвищий, «червоний» рівень небезпеки. Через перегрів залізничних колій у Польщі виникли масштабні збої в русі поїздів, а в Угорщині державних службовців тимчасово перевели на дистанційну роботу.
Питання безпеки східного флангу НАТО та протидії російським гібридним загрозам залишається ключовим для європейських столиць. Країни Балтії та Польща регулярно повідомляють про викриття ворожих агентів, які намагаються дестабілізувати ситуацію в регіоні. Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що у Польщі затримали групу диверсантів, які готували підпали торгових центрів та об'єктів інфраструктури за вказівкою російських спецслужб.