Олімпіада 2016 як видатне досягнення України

Кримчанка Ганна Різатдінова та Іріша Олегівна Блохіна зробили все, щоб здобути для України медаль / Getty Images

Відомий блогер Павло Бондаренко вважає, що 11 медалей, здобутих Україною в Ріо, - не провал, а велике досягнення для країни, значна частина якої захоплена ворогом.

Учора та сьогодні багато російських і (що давно вже не дивно) українських новинних майданчиків замайоріли черговим "всьопропало".

Великі й малі сайти та цілі поважні газети тиснули в себе заголовки типу "Україна на Олімпіаді 2016 встановила антирекорд по медалях".
Хтось із здлорадством, а хтось із мазохіським задоволенням талдичить: лише 11 медалів... Ганьба...

Так от, панове, писати треба навпаки: АЖ 11 медалів! ВИДАТНЕ ДОСЯГНЕННЯ країни, яку вже 2,5 роки намагаються розвалити зовнішні та внутрішні вороги; яка воює і на ту війну викидає ЩОДЕННО до 7 мільйонів доларів.

Україна втратила величезну частину тренувальних баз. Чого лише вартий басейн "Юність" в Луганську, де тренувалися українські олімпійці. Єдиний в Україні (і один з двох в колишньому СРСР) басейн, де вода не хлорувалася, а оброблялася іонами срібла.
А Обласний центр олімпійської підготовки спортсменів “Олімп-спорт”(Луганськ) де тренувалися фехтувальники, пятиборці, пловці?
А знаменитий легкоатлетичний манеж "Динамо" (Луганськ)?
А борцівський зал "Динамо" (Луганськ)?

А в Донецьку - база вищого училища олімпійського резерву ім. С. Бубки - одна з основних тренувальних баз українських боксерів (і жодної медалі з боксу на іграх - совпадєніє?)
А Регіональний спортивний комплекс “Олімпійський”?
А стрілецький стенд “Артеміда”?
А палац спорту "Динамо?

А про Крим забули? Так я нагадаю - разом з Кримом рашисти "віджали" у нас:
- Олімпійський навчально-спортивний центр “Спартак”,
м. Алушта де тренувалися борці, боксери, гімнасти, фехтувальники, волейболісти та ін;
- Навчально-спортивна база “Динамо”,
м. Феодосія - тут тренування проходили дзюдоїсти та важкоатлети (жодної медалі);
- Навчально-спортивна база “Авангард”, м. Ялта - легка атлетика.
Ну і на закуску - Яхт-клуб “Юг”, м. Севастополь, одна з основних українських баз вітрильного спорту.

Рашисти не лише спортивні бази "віджали". Не треба забувати, що ми втратили більш ніж 200 спортсменів та бозна скільки тренерів, які перебігли до Москви. Лише проти Чебана у фіналі виступали двоє зрадників. Гадаєте, це не позначилося в т.ч. і на моральному стані команди?

Ну і ще одне... Як би вам так висловити своє ставлення, аби не образилися...
Ви не забули, як цькували українських олімпійців, повівшись на збацану у надрах московської пропаганди інтерв`ю-фальшивку? Пригадуєте чи вже міцно призабули?
І якщо гадаєте, що ваші оті волання й звинувачення не вплинули на мікроклімат у збірній, а відтак і на спортивні досягнення, то ви, панове - дурні подвійні. Ви самі знаєте свої імена. Результати вашої бурхливої діяльності важко пероцінити.

Отож, ті, хто починають нити про "провал"... Ви не праві. Почитайте оце і замість аби лити сльози, викажіть великий респект нашим олімпійцям і згадайте що:

- Уперше в історії українська жіноча команда із синхронного плавання завоювала право виступу на олімпіаді й одразу реально боролася за медалі - видатне досягнення. А ви їх гнобити?

- Уперше в історії українська бадмінтоністка Марія Улітіна вийшла з групи й боролася в 1/8 фінала - видатне досягнення. А ви її висловлюєте своє диванне незадоволення?

Ну і, аби не займати увагу читачів, дозвольте відзначити тих спортсменів, хто у надскладних умовах завоював для нас дорогоцінні медалі:

Сергій Куліш (кульва стрільба) - срібло; Ольга Харлан (фехтування) - бронза; Олег Верняєв (спортивна гімнастика, особисте багатоборство) - срібло; Олег Верняєв (спортивна гімнастика, паралельні бруси) - золото; жіноча збірна (фехтування на шаблях) - срібло; Жан Беленюк (греко-римська боротьба) - срібло; Богдан Бондаренко (стрибки у висоту) - бронза; Юрій Чебан (веслування на каное) - золото; Дмитро Янчук і Тарас Міщук (веслування, каное-двійка) - бронза; Ганна Різатдінова (художня гімнастика) - бронза; Павло Тимощенко (сучасне пятиборство) - срібло.

Також велика подяка від себе особисто і від друзів тим спортсменам і тренерам, которі з якихось причин не здобули медалів, але чесно і наполегливо боролися. Адже Олімпіада - це не лише медалі.
Це зовсім не медалі...

Пост Павла Бондаренка на фейсбук

Подпишитесь на наш канал в Telegram и получайте подброку только важных новостей!