Оглядач Без Табу на прикладі подій у нічному клубі Jugendhub пояснює, як і навіщо у нової української поліції вилізли міліцейські болячки.
Здається, за останні кілька років ми почали забувати про справжнє міліцейське свавілля. Так, саме міліцейське, а не поліцейське, бо навіть зовні ці дві сутності категорично відрізняються одна від одної. Молоденьких патрульних у красивих уніформах звикли шпетити за надмірну м’якість і бажання зробити усе відповідно до букви закону. Та й заклики повернути до роботи старих люстрованих кадрів лунають все частіше і частіше – мовляв, бачте, як злочинці зовсім втратили відчуття страху, кийками з ними треба, а не словами. І недореформована міліція/поліція наочно продемонструвала готовність виконувати побажання сірої маси.
Експрес-призов по-українськи / Пост зі сторінки Ілгама Гасамова на фейсбуці
Починати, звичайно, варто з того, що правоохоронні органи мали формальні приводи щонайменше поцікавитися тим, що відбувається всередині нічного клубу Jugendhub. По-перше, заклад, що відкрився влітку цього року, та його відвідувачі здіймали аж надто багато галасу в час, коли робити це було небажано – зрозуміло, що представники МВС одразу обмовилися про наявність скарг від мешканців навколишніх будинків. По-друге, наявність у клубі заборонених речовин була цілком передбачуваною – не дивно, що правоохоронці і тут вже відзвітували про «сигнали від небайдужих громадян», нехай і без жодної конкретики. Нарешті, в приміщенні вистачало неповнолітніх, чиє дозвілля у нічний час начебто теж регламентується якимось законом.
Якщо б історія ця відбувалася десь на Заході, то подібна операція із залученням кількох поліцейських загонів могла стати зразково-показовою в плані розправи з тими, хто раптово став грати не за правилами. Не дивуйтеся, коли раптом стане відомо про те, що власник закладу чудово знайшов влітку спільну мову з якимось представником київської влади і позолотив йому ручку, а зараз щось пішло не так. Кінець кінцем, у нас навіть звичайні наливайки на першому поверсі «хрущівок» не відкриваються без відмашки чиєїсь «позолоченої» руки згори.
Але Україна – не якась там Америка чи Франція, тому звелося все до банальної облави із надмірним застосуванням сили. Представники сил правопорядку самі влаштували в клубі еталонний безлад. Техніку на зразок фотоапаратів та ноутбуків у присутніх вилучали, не складаючи жодних протоколів – та й навіщо, якщо «товаришам по нещастю» з СБУ свого часу без будь-яких супровідних паперів вдавалося безкарно цупити навіть волонтерські гроші та інші недоторкані за визначенням речі. Те, що клієнтів та персонал традиційно поклали «мордою додолу» та вибивали з лежачих усю необхідну інформацію за допомогою власних ніг, абсолютно нікого не здивувало. Як, власне, і факт легкої випивки за рахунок закладу. Так-так, автори дешевих другорядних фільмів про кримінал подібні сюжети беруть зовсім не з повітря.
Військкомат - новий hub для молоді за версією поліції
Найцікавіше, втім, почалося дещо пізніше. Більшість затриманих за кілька годин опинилася чомусь не у найближчому поліцейському відділку, а у районному військкоматі. Картинка вималювалася гранично проста: схоже, що Міністерство оборони за рахунок змови з правоохоронцями вирішило підлатати дірки у лавах ЗСУ (плани по призову-2017 ніхто не відміняв). Серед бранців раптово (якщо вірити версії силовиків) виявилися люди, що останнім часом ухилялися від призову на строкову службу. І тому було вирішено мобілізувати їх без жодних особистих речей, документів та проходження медичної комісії. Подібним нехитрим методам навіть Андропов свого часу щиро б позаздрив.
Те, що відбулося вночі в Jugendhub - не просто порушення прав людини.
Це перетворення нашої держави на диктатуру - і за змістом, і за формою / Пост зі сторінки Михайла Жернакова на фейсбуці
На цьому моменті історія перестає бути нелінійною. Декого таки відпустили ще до передачі у військкомат, але одні стверджують що пощастило виключно неповнолітнім, яких віддали батькам, а інші наполягають, що вирішальним фактором були не паспортні дані в графі «вік», а студентські квитки. Ну не можна у наших краях студента денного відділення перевдягнути у камуфляж та відправити прибирати плац, закони не дозволяють. І люди, що ухилялися від призову, нібито були. Але хтось говорить виключно про щасливих власників київської прописки, а дехто прямо натякає на присутність серед затриманих, скажімо, мешканців окупованого Криму, на яких столичні військкомати і зазіхати-то права не мають відповідно до норм, прописаних в іншому законі. З речдоками, звісно ж, виникне гарантована плутанина, і герої нічної історії цілком можуть недорахуватися своїх ноутбуків (і не лише їх).
Так що вляпалася міліція/поліція по самі вуха, в цьому навіть сумніватися не доводиться. Хоча дехто гарантовано вважає цю операцію еталоном професіоналізму. Наприклад, колишній нібито радник Авакова на прізвище Ківа, який і досі впевнений, що з наркоманією треба боротися за допомогою арештів і покарань наркозалежних, а не наркодилерів. Яке їхало, таке і здибало, що ж поробиш.
Блогер Сергій Наумович про причини нападу на Jugendhub / пост зі сторінки Сергія Наумовича на фейсбуці
До речі, вже можна приймати ставки на те, коли Jugendhub запрацює у звичному режимі, вилучені у клієнтури наркотики та гроші розчиняться у повітрі, немов їх і не було. «Маски-шоу», якщо ви раптом ще не здогадалися, влаштовували зовсім не для цього. Та й адекватної реакції найвищого начальства в країні, де одна рука завжди миє іншу, чекати за великим рахунком не варто.
Дискотека - є, що далі? / Пост Сергія Дідковського на фейсбуці
Одне лиш питання бентежить і досі: а що, як верхівка міноборони була абсолютно не в курсі такої дивної взаємодії і дізналася про неприємний прецедент лише з новин?
З повагою,
Гриць Якович Вареник, літературознавець