У наданих вхідних матеріалах від видання «Телеграф» відсутній текст першоджерела для аналізу та написання новини.
Працівник, який подав заяву на звільнення, може втратити бронювання ще до останнього робочого дня, якщо роботодавець скористається правом на його дострокове анулювання, пише «Телеграф».
БЕЗ ТАБУ розповідає, що двотижневий строк після подання заяви про звільнення не означає автоматичного збереження відстрочки від мобілізації до дати припинення трудових відносин.
Як пояснив у коментарі виданню адвокат Сергій Касянчук, керуючий партнер адвокатського об’єднання Primus Partners, чинний порядок дозволяє роботодавцю ініціювати скасування бронювання раніше, ніж людина фактично піде з роботи.
«Працівник може подати заяву про звільнення і далі виконувати свої обов’язки, але вже втратити бронювання. Людина ще працює на критично важливому підприємстві і робить потрібну державі роботу, однак відстрочки від мобілізації більше немає», – пояснив Сергій Касянчук.
За словами юриста, окремий ризик полягає в тому, що такий механізм можуть використовувати як інструмент тиску. У подібних випадках роботодавець достроково знімає бронювання, щоб вплинути на працівника або пришвидшити його звільнення.
Не кожне дострокове анулювання є незаконним, але сама наявність такого механізму не повинна створювати для працівника безпідставний ризик мобілізації.
На тлі мобілізаційного законодавства це особливо важливо для тих, хто змінює роботу або звільняється з критично важливих підприємств. У таких випадках варто окремо перевіряти, чи не втратить людина статус заброньованого ще до завершення останнього робочого дня.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав про те, чи можуть оштрафувати військовозобов’язаного через неактуальну адресу в «Резерв+» та за яких умов повістку вважатимуть врученою.