Нові податки, ПДВ для ФОПів та сюрпризи в платіжках: що МВФ насправді приготував для гаманців українців
Міжнародний валютний фонд викотив Україні новий список побажань, серед яких — ринкові тарифи на комуналку, ПДВ для «спрощенців» та податок на відбудову. Проте панікувати зарано: як розбиралося видання УНІАН, далеко не всі забаганки кредиторів стануть реальністю найближчим часом.
Міжнародний валютний фонд у новому меморандумі з Україною знову порушив питання податків, спрощеної системи оподаткування та тарифів на комунальні послуги. Частина цих вимог уже викликала дискусії в експертному середовищі, однак їхнє ухвалення не означає негайних змін для українців.
Як повідомляє БЕЗ ТАБУ, документ радше задає напрямок реформ на найближчі роки, ніж автоматично запускає нові правила. Більшість із них ще мають пройти через Верховну Раду, а частина взагалі прив’язана до завершення війни або євроінтеграційних зобов’язань.
Податки для ФОПів і цифрових платформ
Найбільш чутливим блоком залишаються зміни для малого бізнесу. Йдеться про можливе запровадження ПДВ для частини фізичних осіб-підприємців, боротьбу з дробленням бізнесу та схемами, коли трудові відносини маскують під роботу через ФОП.
Окремо в меморандумі фігурує оподаткування доходів через цифрові платформи – так званий «податок на OLX». Верховна Рада вже ухвалила відповідний закон у червні, але президент його досі не підписав.
За даними експертів, саме адміністративне навантаження може стати для бізнесу не меншою проблемою, ніж самі податки.
Старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський вважає, що підвищення порогу обов’язкової реєстрації платником ПДВ до близько 4 мільйонів гривень можна оцінювати як позитивний крок, але сама ідея обов’язкового ПДВ для «спрощенців» фактично нівелює сенс спрощеної системи.
«Для того, аби сплачувати ПДВ, треба вести повний бухгалтерський облік, треба витрачати купу часу і ставати об'єктом перевірок з боку податкової. Тобто переваги спрощеного оподаткування фактично зникають», – зазначив він.
«Податок на відбудову» і майбутнє військового збору
Ще один пункт меморандуму стосується так званого податку на відбудову, який у перспективі може замінити військовий збір. Формально йдеться про післявоєнний механізм наповнення бюджету, але по суті – про збереження нинішнього фіскального навантаження під іншою назвою.
Економісти критикують таку ідею, наголошуючи, що після війни Україна потребуватиме стимулів для зростання, а не нових податків. Крім того, нинішня модель збору б’є насамперед по тих, хто працює офіційно, тоді як тіньовий сектор і далі залишається поза системою.
«Відбудову має сплачувати хто завгодно, але тільки не українські громадяни. Його має сплачувати країна-агресор», – вважає Володимир Дубровський.
Що буде з тарифами на комуналку
Не менше запитань викликала й тема тарифів на електроенергію, газ та опалення. МВФ традиційно наполягає на поступовому переході до економічно обґрунтованих цін, однак уряд запевняє, що до завершення воєнного стану тарифи на енергетичні послуги залишатимуться замороженими.
Олег Гетман із Економічної експертної платформи вважає, що нинішня система дотування тарифів коштує державі понад 100 мільярдів гривень щороку. На його думку, адресні субсидії мають отримувати лише ті, хто справді їх потребує, а забезпечені домогосподарства мають платити ринкову ціну.
«Ми, як економісти, вважаємо це вкрай необхідним, бо тарифи, які є зараз, вони наносять шкоду бюджету – більше 100 мільярдів гривень щороку», – сказав він.
Водночас Дубровський наполягає, що під час повномасштабної війни підвищення тарифів було б помилкою, адже це лише посилить соціальну напругу. На його думку, питання реформування комунального сектору доречне насамперед у мирний час, коли можна впорядкувати роботу підприємств теплокомуненерго.
Чи означає меморандум неминучі зміни
Експерти наголошують: меморандум МВФ не варто сприймати як перелік рішень, які українська влада точно ухвалить уже найближчим часом. Подібні вимоги повторюються в програмах співпраці з Фондом роками, але значна частина з них так і не була реалізована.
Олег Пендзин зазначає, що політичної готовності голосувати за непопулярні рішення в парламенті зараз обмаль. Тож навіть резонансні пункти, які активно обговорюють у публічному просторі, поки що залишаються радше орієнтирами на майбутнє, ніж негайним планом дій.
«Дуже сильно сумніваюся, що будь-яке нинішнє скликання Верховної Ради погодиться голосувати за настільки непопулярні рішення», – зазначив Пендзин.
Попри це, сам факт появи таких пунктів у меморандумі свідчить про те, що питання нових податків і тарифів залишатиметься в українському порядку денному. Але реальні зміни можливі лише після окремих рішень уряду, парламенту та, в окремих випадках, завершення війни.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що дискусії навколо співпраці України з МВФ нерідко зводяться не лише до макрофінансової стабільності, а й до дуже конкретних питань – скільки платитимуть громадяни, бізнес і коли держава справді зможе перейти до ринкових правил без соціального шоку.
Як писав БЕЗ ТАБУ, у попередніх матеріалах про вимоги кредитора вже йшлося про тиск на податкову систему, ризики для спрощеної моделі для ФОПів і складність переходу до ринкових тарифів у воєнний час.
