Національний банк України оприлюднив свіжий Інфляційний звіт, у якому дав орієнтири для бізнесу та пояснив, як почуватиметься економіка країни найближчим часом.
Національний банк України оприлюднив жовтневий Інфляційний звіт, у якому оновив макроекономічний прогноз на найближчі три роки. Регулятор очікує, що інфляція прискориться у 2026 році, а потім почне знижуватися до цілі 5% у 2028-му.
БЕЗ ТАБУ розповідає, що у звіті НБУ заклав у прогноз продовження міжнародної фінансової підтримки, поступове поліпшення логістики з середини 2027 року та зменшення безпекових ризиків наприкінці прогнозного горизонту.
За оцінкою Нацбанку, споживча інфляція у 2026 році пришвидшиться до 12,5%. На це впливатимуть подорожчання пального, наслідки руйнувань виробничої та логістичної інфраструктури, а також очікуване розширення бюджетних стимулів наприкінці року.
У 2027 році НБУ прогнозує зниження інфляції до 7,3%, а у 2028-му – до 5%. У регуляторі вважають, що ціновий тиск слабшатиме в міру вичерпання ефектів від подорожчання пального та сповільнення зростання зарплат в умовах стриманої економічної активності.
У липні – жовтні 2026 року НБУ підвищив облікову ставку з 15% до 16,5%, щоб підтримати привабливість заощаджень у гривні, обмежити тиск на валютному ринку та втримати інфляційні очікування.
У Нацбанку також заявили, що готові гнучко реагувати на зміну ризиків, зважаючи і на стійкість цінового тиску, і на вплив слабшої економічної активності.
НБУ очікує, що реальний валовий внутрішній продукт України у 2026 році знизиться на 0,4%. Причиною називають втрати через руйнування виробничої, енергетичної та логістичної інфраструктури, які лише частково компенсуються фіскальними стимулами наприкінці року.
У 2027 році економіка, за прогнозом регулятора, повернеться до символічного зростання на 0,4%, а у 2028-му – пришвидшиться до 2,2%. На це мають вплинути державні інвестиції в оборонну промисловість, відновлення критичної інфраструктури, пожвавлення споживчого попиту та активізація приватних інвестицій.
Водночас у НБУ наголошують, що дефіцит робочої сили зберігатиметься через мобілізаційні та міграційні процеси. У прогнозі закладено чистий відплив населення у 2026–2027 роках на рівні близько 0,2 мільйона людей щороку, а у 2028 році – уже чисте повернення мігрантів приблизно на 0,1 мільйона осіб.
Попри це, реальні зарплати продовжать зростати: у 2026 році – на 11,4%, а у 2027–2028 роках темпи сповільняться до 4–5% на рік.
За прогнозом Нацбанку, дефіцит бюджету без урахування грантів у доходах зросте до близько 35% ВВП у 2026 році та до 37% у 2027-му, після чого поступово зменшиться до 20% ВВП у 2028 році.
Ключовим джерелом фінансування дефіциту залишатиметься міжнародна допомога. НБУ очікує, що у 2026 році Україна отримає близько 50 мільярдів доларів прямого бюджетного фінансування, у 2027-му – понад 52 мільярди, а у 2028-му – близько 44 мільярдів доларів.
Окремо у звіті йдеться про надходження в межах оборонної складової програми Ukraine Support Loan: понад 32 мільярди доларів цього року та 37 мільярдів доларів наступного.
Завдяки цій підтримці міжнародні резерви, за прогнозом регулятора, перевищуватимуть 62 мільярди доларів наприкінці 2026 та 2027 років, а у 2028-му становитимуть близько 57 мільярдів доларів.
Окремий розділ звіту присвячений наслідкам посилення російських атак на бізнес та інфраструктуру. У НБУ вважають, що інтенсифікація ударів разом із блокадою портів уже призвела до різкого гальмування економічної активності та посилення цінового тиску.
За оцінками регулятора, сукупний негативний ефект атак у III–IV кварталах 2026 року зробить реальний ВВП на 1,9 в. п. нижчим, ніж міг би бути без цих факторів, а річну інфляцію – на 0,7 в. п. вищою. Втрати зовнішньоторговельного балансу оцінюють у 6,6 мільярда доларів, насамперед через скорочення експорту сільськогосподарської продукції.
Також НБУ пояснив, як використовує великі дані та штучний інтелект у монетарній політиці. За словами регулятора, альтернативні джерела інформації допомагають швидше бачити зміни в економіці, коли офіційна статистика запізнюється або є неповною.
Водночас у Нацбанку наголошують, що фінальне рішення ухвалюють не алгоритми, а аналітики та керівництво регулятора: нові індикатори звіряють з офіційними даними й інтегрують у макроекономічний прогноз.
Бек: жовтневий інфляційний звіт НБУ став одним із ключових документів регулятора наприкінці року, адже від нього залежать очікування бізнесу, курсова поведінка ринку та оцінка того, наскільки дорогими будуть кредити й заощадження найближчим часом. У воєнних умовах такі прогнози мають не лише аналітичну, а й практичну вагу для бюджету, банків і домогосподарств.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав про підвищення облікової ставки НБУ та його наслідки для валютного ринку.