Намети в метро та підвали з трубами: що насправді має бути в укриттях, аби там вижити, а не захворіти
Під час довгих тривог міцні стіни — це лише половина справи, адже без вентиляції та води укриття перетворюється на розсадник інфекцій. Які реальні вимоги до безпечних підвалів та чи можна розкладати намети на станціях підземки, розповіли у Держпродспоживслужбі для РБК-Україна.
Під час тривалих повітряних тривог безпека громадян у захисних спорудах залежить не лише від міцності стін, а й від дотримання базових санітарно-гігієнічних вимог. Як повідомив заступник голови Держпродспоживслужби Андрій Крейтор в інтерв'ю «РБК-Україна», з початку 2026 року фахівці відомства провели 586 моніторингових перевірок сховищ та місць тимчасового перебування внутрішньо переміщених осіб, виявивши порушення санітарних норм у 106 об'єктах.
БЕЗ ТАБУ розповідає про чинні норми безпеки у сховищах, нові жорсткі правила для шкільних укриттів та алгоритм дій у разі виявлення порушень.
Стан підземних укриттів в Україні / Фото: РБК-Україна
Норми місткості та базове забезпечення сховищ
Місткість кожного захисного приміщення чітко визначається проектною документацією відповідно до державних будівельних норм (ДБН В.2.2-5:2023). Мінімальна площа основного приміщення має становити не менше 0,6 квадратного метра на одну особу при одноярусному розміщенні місць для сидіння. Перевищення встановлених лімітів призводить до швидкого погіршення якості повітря та суттєво збільшує ризики поширення інфекційних захворювань.
Кожне укриття обов'язково має бути забезпечене:
- ефективною системою вентиляції та освітленням;
- достатньою кількістю місць для сидіння або лежання;
- справними санітарними вузлами або умовами для їхнього швидкого облаштування;
- первинними засобами пожежогасіння;
- аптечками та медичним майном відповідно до встановлених стандартів;
- запасом питної води з розрахунку не менше 5 літрів на одну людину.
Нові стандарти для шкільних укриттів
З 1 січня 2026 року в Україні почали діяти значно жорсткіші вимоги до мікроклімату в укриттях закладів освіти, покликані захистити здоров'я дітей. Температура повітря у таких приміщеннях має триматися в межах 17–21 °C, а відносна вологість – від 40% до 60%. Також у сховищах обов'язково контролюють рівень чадного та вуглекислого газів.
«Якщо в укритті проводяться навчальні заняття, рівень освітлення на робочих місцях повинен бути не менше 400 люксів. Окремі вимоги стосуються якості повітря: після проведення ремонтів або встановлення нових меблів обов'язково проводяться відповідні дослідження, а також вимірюється рівень радону», – зазначив заступник голови Держпродспоживслужби Андрій Крейтор.
Окрім цього, у шкільних сховищах передбачено щоденне вологе прибирання, безперебійну роботу вентиляційних систем та безпечне розміщення генераторів чи інших резервних джерел живлення.
Ризики підвалів та правила перебування в метро
Використання звичайних підвальних приміщень як найпростіших укриттів дозволяється лише після їхнього повного приведення до ладу. Проте будівельні норми рекомендують розташовувати захисні споруди на відстані не менше 5 метрів від зовнішніх мереж водопостачання, опалення та каналізації. У разі пошкодження цих комунікацій під час обстрілів виникає загроза затоплення, забруднення повітря каналізаційними газами та швидкого розвитку плісняви.
Щодо встановлення наметів на станціях метрополітену під час тривог, то прямих санітарних заборон на це немає. Проте громадяни зобов'язані забезпечувати вільні шляхи для евакуації, дотримуватися правил пожежної безпеки та підтримувати чистоту. Закон також не забороняє ночівлю у сховищах, якщо небезпека триває тривалий час, проте балансоутримувачі мають забезпечити для цього належний повітрообмін та умови.
Хто відповідає за порушення та куди скаржитися
Відповідно до урядової постанови № 138, за утримання та готовність захисних споруд відповідають їхні безпосередні балансоутримувачі. Для комунальних об'єктів це органи місцевого самоврядування або профільні комунальні підприємства.
У разі виявлення неналежного стану укриття (відсутність води, зачинені двері, бруд чи несправна вентиляція) Держпродспоживслужба рекомендує спочатку звернутися до адміністрації закладу або власника будівлі. Якщо проблему не вирішують, громадянам слід направляти скарги до територіальних органів Держпродспоживслужби, місцевої влади або військової адміністрації.
Питання готовності та доступності бомбосховищ в Україні залишається під пильним контролем громадськості та правоохоронців після низки випадків, коли люди не могли потрапити до зачинених укриттів під час ворожих обстрілів. Наразі в регіонах тривають регулярні інспекції за участю представників ДСНС та поліції для виявлення недобросовісних балансоутримувачів.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що Кабінет Міністрів України затвердив оновлені вимоги до облаштування та утримання захисних споруд цивільного захисту, посиливши відповідальність посадових осіб за зачинені під час тривоги сховища.
