В Україні суттєво зросла кількість призовників віком за 50 років, однак у штурмові підрозділи їх не відправляють. Як пояснює адвокат Роман Симутін у матеріалі для видання «Новини.LIVE», головною проблемою для чоловіків поважного віку залишається медичний огляд, адже застарілі паперові довідки ВЛК більше не цікавлять.
В Україні зросла кількість чоловіків віком понад 50 років, яких залучають до мобілізації, однак у штурмові підрозділи їх не направляють. Про це в коментарі «Новинам.LIVE» розповів адвокат Роман Симутін.
Як повідомляє БЕЗ ТАБУ, головна проблема для мобілізованих старшого віку нині пов’язана не стільки з віком, скільки з проходженням військово-лікарської комісії та оцінкою медичних документів.
За чинними правилами, призову підлягають чоловіки віком від 25 до 60 років. Водночас у Збройних силах України мобілізованих старших за 45 років не направляють до штурмових підрозділів на найскладніші ділянки фронту.
Найчастіше таких військовозобов’язаних скеровують до підрозділів забезпечення, логістики або навчальних центрів. Саме там, за словами юриста, їхня служба зазвичай і відбувається.
Роман Симутін зазначив, що лікарі ВЛК фактично перестали враховувати паперові виписки та довідки, навіть якщо йдеться про реальне стаціонарне лікування кількарічної давнини.
Натомість ключовим джерелом інформації для комісії стали актуальні дані з Електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ), які відображаються у сервісі Helsi. Через це бувають ситуації, коли в людини є хронічне захворювання, наприклад гіпертонія II ступеня, але без свіжих електронних записів її визнають придатною до служби.
Юристи радять військовозобов’язаним не чекати повістки, а заздалегідь перевірити свої медичні дані в електронних базах і, за потреби, актуалізувати діагнози.
Ще одна проблема, на яку звертають увагу правозахисники, – зміна алгоритмів роботи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Якщо раніше скарга могла призупинити мобілізаційні дії, то тепер чоловіка можуть швидко відправити до навчального центру вже після проходження комісії.
Після цього, коли людина отримує статус військовослужбовця, оскарження в обласних комісіях часто зводиться до формальних відповідей. У такій ситуації юристи вважають найдієвішим кроком офіційну вимогу про повторне проходження медичної комісії.
Окремо в матеріалі згадується петиція про зниження граничного віку служби з 60 до 55 років. Її автори пов’язують ініціативу з віковими змінами та хронічними хворобами, які ускладнюють службу в польових умовах.
Також нагадують, що обіцяна державою одноразова виплата в 1 мільйон гривень для добровольців до 25 років не нараховується автоматично. Навіть служба на затребуваних посадах, зокрема оператором БпЛА, не гарантує виплату без спеціалізованого цільового контракту.
Загалом питання мобілізації чоловіків старшого віку демонструє, як швидко змінюються не лише правила призову, а й практики їхнього застосування на місцях. Формально закон залишає широкий віковий діапазон, але реальне рішення про придатність дедалі частіше залежить від електронних медичних записів і швидкості проходження процедур.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що в Україні обговорювали зміну граничного віку служби для військових.