Текст повідомлення від видання «Фокус» не надійшов до редакційного кошика, через що деталі події наразі відсутні.
З 1 листопада в Україні змінюються правила бронювання працівників: для підприємств оборонно-промислового комплексу та енергетики граничний рівень знизять до 95%, а для більшості критично важливих компаній залишиться ліміт у 50%. Про це повідомляє «Фокус».
БЕЗ ТАБУ розповідає, що уряд анонсував одразу кілька змін у порядку бронювання, а також створення Координаційного центру, який розглядатиме питання збільшення квоти понад базовий рівень.
Найпомітніша новація стосується компаній оборонної та енергетичної сфер: якщо раніше вони могли бронювати весь штат військовозобов’язаних працівників, то тепер цей показник обмежать 95%. Для інших критично важливих підприємств загальне правило лишається незмінним – не більш як половина військовозобов’язаних співробітників.
Підняти квоту вище 50% можна буде лише за погодженням новоствореного Координаційного центру. Саме він оцінюватиме, чи є підстави для розширеного бронювання та чи відповідає компанія критеріям критичності.
Уряд також планує запровадити механізм повного, 100-відсоткового бронювання, але лише для підприємств, які виконують визначені мобілізаційні зобов’язання, наприклад державне оборонне замовлення. Міноборони та Мінекономіки мають опрацювати ці параметри до 1 грудня.
У квоту братимуть саме військовозобов’язаних працівників. Водночас працівники, які мають відстрочку на інших законних підставах, також увійдуть до загальної кількості заброньованих, від якої рахують ліміт.
Якщо людина працює за сумісництвом у кількох роботодавців, у квоті її врахують лише за одним місцем роботи. Це означає, що компаніям доведеться уважніше перевіряти штат, аби не виходити за межі дозволеного бронювання.
Критерії, за якими підприємства визнають критично важливими, уряд перегляне протягом 10 днів після набуття чинності нових правил. Оновлення погоджуватимуть із Координаційним центром, а ключовим фактором стане реальна роль компанії в обороні, економіці, роботі критичної інфраструктури та забезпеченні життєдіяльності населення.
«Вирішальною буде реальна роль підприємства в обороні, роботі критичної інфраструктури, економіки та життєдіяльності населення», – пояснила адвокат, керівник ЮК Prima Leader Group Діна Дрижакова.
Водночас перелік сфер і професій, які підпадатимуть під оновлені критерії, формуватиметься поступово. Тож одразу сказати, хто саме отримає бронювання за новими правилами, поки неможливо.
Окремо юристи радять роботодавцям перевірити, чи не сплив термін дії рішення про критичний статус, і на якій підставі його надали. Саме через неоновлений статус бронювання найчастіше втрачає чинність.
Після оприлюднення остаточних змін підприємствам доведеться звірити свою діяльність із новими галузевими та регіональними критеріями, підготувати підтверджувальні документи та провести аудит військового обліку. Йдеться про актуальність даних працівників, форму трудових відносин, наявні відстрочки та правильний розрахунок квот.
Списки на бронювання або його продовження подають через портал «Дія». А працівник може перевірити власну відстрочку в застосунку «Резерв+», де відображається факт її надання та термін дії.
Раніше повідомлялося, що у Верховній Раді немає законопроєктів про зниження мобілізаційного віку нижче 25 років або призов жінок. Водночас у парламенті обговорюють зміни для чоловіків старшої вікової групи, яким можуть знизити верхню межу призову.
Також ішлося про те, що народна депутатка Юлія Яцик вважає: парламентарі та президент не повинні бути захищені від військової служби. Вона намагалася скасувати цю заборону, однак у Раді їй відповіли, що без депутатів ухвалювати закони буде нікому, а країну очікує колапс.
Бронювання залишається одним із найбільш чутливих інструментів воєнного часу: воно одночасно впливає і на обороноздатність, і на роботу бізнесу, який забезпечує економіку та критичну інфраструктуру. Саме тому кожна зміна в правилах викликає увагу не лише у роботодавців, а й у працівників, які мають відстрочку або сподіваються її оформити.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що уряд уже переглядав підходи до бронювання працівників критично важливих підприємств, намагаючись точніше відокремити компанії, без яких не можуть працювати енергетика, оборонка та інші ключові галузі.