Українці тримають поза банками понад 926 мільярдів гривень готівки, що становить майже чверть усієї грошової маси в країні. Як повідомляє УНІАН із посиланням на Держфінмоніторинг, така любов до «кешу» продиктована не лише тіньовою економікою, а й історичними травмами та банальною недовірою до держави.
Станом на 1 січня 2026 року обсяг готівки поза банками в Україні досяг 926,3 мільярда гривень, що становить близько 23% від усієї грошової маси в країні. Про це повідомив голова Державної служби фінансового моніторингу (Держфінмоніторинг) Філіп Пронін у своїй авторській колонці, передає УНІАН.
БЕЗ ТАБУ розповідає, чому українці продовжують зберігати значні кошти поза банківською системою та які ризики це несе для економіки.
За словами очільника Держфінмоніторингу, у розвинених країнах частка готівки в обігу зазвичай коливається в межах 5–15%. В Україні ж цей показник значно вищий через низький рівень довіри до державних та фінансових інституцій. Ця тенденція формувалася роками під впливом історичного досвіду громадян, які пережили знецінення заощаджень після розпаду Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР), системні банківські кризи, девальвацію гривні та валютні обмеження.
Додатковим фактором упевненості в готівці стала повномасштабна війна та пов'язані з нею ризики, зокрема загрози для енергетичної інфраструктури та можливі блекаути. За даними Національного банку України (НБУ), протягом 2025 року обсяг готівки в обігу зріс на 12,6% (або на 103,9 мільярда гривень).
Філіп Пронін підкреслив, що наявність великого обсягу готівки на руках не свідчить виключно про розвиток тіньової економіки. Значна частина цих коштів має абсолютно легальне походження. Громадяни накопичують гроші з офіційних заробітних плат, доходів від підприємницької діяльності, продажу нерухомості чи іншого майна, спадщини, а також знятих банківських депозитів.
Окремим важливим джерелом надходження валюти залишаються перекази українських трудових мігрантів з-за кордону. Протягом багатьох років ці кошти підтримували платоспроможність українських домогосподарств і суттєво підживлювали національну економіку.
Великий обсяг грошей поза банками обмежує ресурси, які фінансові установи могли б спрямувати на кредитування бізнесу та інвестиційні проекти, що уповільнює загальне економічне зростання країни. Проте державна політика має фокусуватися не на адміністративних заборонах чи боротьбі з готівковими розрахунками, а на створенні привабливих умов для повернення капіталу в банківську систему. Для цього необхідні стабільні правила гри, надійний захист прав власності, ефективна боротьба з корупцією та розвиток нових інвестиційних інструментів.
Водночас голова Держфінмоніторингу застеріг громадян від тривалого зберігання значних сум «під матрацом».
«Багато людей недооцінюють інфляційні ризики навіть валютних заощаджень. Гроші, які роками лежать без руху, поступово втрачають свою купівельну спроможність. Тому питання полягає не лише у збереженні капіталу, а й у його ефективному використанні», – наголосив Філіп Пронін.
Зростання попиту на готівку фіксувалося банкірами протягом усього минулого року. Клієнти фінансових установ частіше знімали кошти з рахунків, намагаючись убезпечити себе від можливих інфраструктурних збоїв на тлі регулярних обстрілів енергосистеми.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що обсяг готівки в обігу в Україні суттєво зріс на тлі ризиків блекаутів.