Європейська комісія всерйоз взялася за українських чоловіків призовного віку і пропонує більше не надавати їм статус тимчасового захисту. Як повідомляє УНІАН із посиланням на західні медіа, цю ідею вже гаряче підтримують кілька країн ЄС та сам Київ.
Європейська комісія запропонувала обмежити надання статусу тимчасового захисту для новоприбулих українських чоловіків призовного віку. Як повідомляє УНІАН із посиланням на Deutsche Welle, відповідну ініціативу вже підтримала низка європейських столиць, а також офіційний Київ.
БЕЗ ТАБУ розповідає, які зміни пропонує запровадити європейська влада, як на це реагують у країнах ЄС та які юридичні складнощі виникають із поверненням військовозобов'язаних громадян в Україну.
За словами європейського комісара з питань внутрішніх справ та міграції Магнуса Бруннера, пропозиція передбачає відмову у наданні автоматичного прихистку тим громадянам, які мають виконувати військові обов'язки на батьківщині.
«Наша пропозиція передбачає, що тимчасовий захист не повинен надаватися новоприбулим особам, яким не дозволено виїжджати з України через їхні військові зобов’язання», – заявив єврокомісар під час зустрічі міністрів внутрішніх справ ЄС у Люксембурзі.
Хоча документ сформульований у гендерно-нейтральних термінах, на практиці він стосуватиметься насамперед чоловіків віком від 23 до 60 років. Важливо зазначити, що нові правила не матимуть зворотної сили і не поширюватимуться на тих українців, які вже перебувають на території Європейського Союзу.
Дискусія щодо скасування автоматичного захисту для чоловіків призовного віку викликала жваве обговорення серед європейських урядовців. Зокрема, міністр внутрішніх справ Німеччини Олександр Добріндт та його австрійський колега Герхард Карнер рішуче підтримали цю ініціативу. Добріндт зауважив, що останніми місяцями кількість чоловіків призовного віку, які прибувають з України, помітно зросла. Водночас він додав, що такі особи все ж матимуть право подавати індивідуальні заяви на отримання притулку.
Натомість міністр внутрішніх справ Естонії Ігор Таро висловив скептицизм щодо винятків у системі захисту. Він вважає, що діючу систему варто зберегти у нинішньому вигляді, паралельно розпочавши двосторонні переговори з Києвом.
Ініціативу Єврокомісії також розкритикував комісар з прав людини Ради Європи Майкл О’Флаерті. Він висловив глибоке занепокоєння через зростаючий тиск, спрямований на передчасне згортання механізмів тимчасового захисту та обмеження доступу до них для окремих категорій громадян.
Офіційний Київ неодноразово заявляв про зацікавленість у поверненні своїх громадян для захисту держави та відновлення економіки. Президент Володимир Зеленський під час візиту до Берліна підкреслював, що повернення чоловіків призовного віку відповідає інтересам Збройних сил України.
Проте на практиці цей процес стикається з серйозними юридичними перешкодами. Як зазначив член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський, простого та швидкого механізму повернення військовозобов'язаних з-за кордону наразі немає через міжнародно-правове регулювання статусу осіб, які рятуються від війни.
Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий також підтвердив, що хоча держава прагне добровільного повернення громадян, для тих, хто перебуває в ЄС на законних підставах, має зберігатися належний рівень правового захисту.
Статус тимчасового захисту для українців у ЄС діє з березня 2022 року. Наразі в країнах блоку перебуває близько 4,33 мільйона українських громадян, з яких понад чверть становлять дорослі чоловіки. Найбільше українців прийняли Німеччина, Польща та Чехія.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що Кабінет Міністрів України обмежив надання консульських послуг для чоловіків мобілізаційного віку за кордоном, що викликало значний резонанс серед української діаспори.