Квиток додому: Україна та Німеччина вже розробляють механізми повернення чоловіків призовного віку
Київ та Берлін створили спільну робочу групу, яка просто зараз ламає голову над тим, як повернути додому українських чоловіків мобілізаційного віку. Про це в інтерв'ю розповів посол України в Німеччині Олексій Макеєв.
Україна та Німеччина на рівні профільних відомств створили спеціальну робочу групу, яка розробляє дієві інструменти для повернення на Батьківщину українців. Зокрема, йдеться про чоловіків мобілізаційного віку, які виїхали за кордон із порушенням закону. Про це в інтерв'ю «Укрінформу» заявив Надзвичайний і Повноважний Посол України в ФРН Олексій Макеєв.
БЕЗ ТАБУ розповідає, що наразі дипломатичні та урядові структури обох країн намагаються знайти баланс між інтеграцією біженців та збереженням їхнього зв'язку з Україною для майбутнього відновлення держави.
Посол України в Німеччині Олексій Макеєв / Фото: Укрінформ
Таємні механізми та робота з громадою
За словами українського дипломата, співпраця з українцями в Німеччині наразі розділена на два ключові напрямки. Перший – це розширення присутності українських державних сервісів за кордоном, а другий – безпосередня координація процесу повернення громадян спільно з німецькою стороною.
«Я поки що не буду розкривати ці механізми. Вони якраз обговорюються в рамках роботи цієї робочої групи», – наголосив Олексій Макеєв, коментуючи питання повернення військовозобов'язаних чоловіків, які нелегально перетнули державний кордон України.
Водночас посол відзначив успішний старт роботи центрів Unity Hub, перший з яких відкрився у Берліні. Цей проєкт покликаний полегшити комунікацію громадян із державними органами України, зокрема з Пенсійним фондом, а також надати майданчик для роботи українських громадських організацій у ФРН.
Скільки українців перебуває у ФРН
Німеччина залишається однією з країн із найбільшою кількістю українських біженців. Офіційна статистика демонструє такі цифри:
- Загальна кількість українських шукачів притулку в Німеччині становить близько 1,3 мільйона осіб.
- Серед них перебуває приблизно 356 тисяч чоловіків мобілізаційного віку (від 18 до 63 років).
- Частка працевлаштованих українців, які сплачують соціальні внески до німецького бюджету, постійно зростає.
Попри успішну інтеграцію багатьох громадян у німецьке суспільство, Олексій Макеєв підкреслив, що і Київ, і Берлін зацікавлені в тому, аби фахові українці згодом повернулися додому.
«Це в наших інтересах і в інтересах Німеччини – зробити так, щоб на фахово підготовлених українців можна було розраховувати під час відбудови України. Це наш спільний інтерес», – резюмував дипломат.
Контекст та позиція Берліна
Питання перебування українських чоловіків призовного віку за кордоном дедалі частіше стає предметом дискусій серед німецьких політиків. Зокрема, лідер Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Фрідріх Мерц раніше висловлював переконання, що Німеччині необхідно розробити чітку політику сприяння поверненню молодих українців додому, аби вони могли захищати та відновлювати свою країну.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що уряд України ухвалив постанову, яка регулює порядок отримання паспортних документів для чоловіків мобілізаційного віку за кордоном, обмеживши надання деяких консульських послуг без наявності військово-облікових документів.
