В Україні оренда скромної однокімнатної квартири здатна «зжерти» понад 80% місячного доходу, залишаючи працівникам сфери послуг лічені тисячі на їжу та комуналку. Про це свідчать результати дослідження аналітиків OLX, які оприлюднило видання «Контракти.UA».
В Україні оренда однокімнатної квартири в окремих професіях забирає до 81% зарплати, свідчать дані дослідження OLX Робота та OLX Нерухомість, на які посилається «Контракти.UA».
БЕЗ ТАБУ розповідає, кому житло коштує найбільше, як відрізняється навантаження на бюджет у різних професіях і чому в частині міст оренда перетворюється на майже непідйомну статтю витрат.
У вересні 2026 року медіанна вартість оренди однокімнатної квартири в Україні становила 12 500 гривень на місяць. Аналітики порівняли цю суму з медіанними зарплатами представників різних професій і дійшли висновку, що для частини працівників оренда «з'їдає» більшу частину доходу.
Найменше навантаження мають фахівці з високими заробітками. Штукатур із медіанною зарплатою 85 тисяч гривень витрачає на оренду близько 15% доходу. Для фасадників, технологів і стоматологів із зарплатою близько 70 тисяч гривень цей показник становить 18%, а для мулярів, плиточників і далекобійників із доходом близько 65 тисяч гривень – приблизно 19%.
Близько чверті заробітку на житло витрачають різноробочі на виробництві, виконроби, автомаляри, електрики та сантехніки. Їхня медіанна зарплата становить близько 50 тисяч гривень. Для зварювальників і монтажників із доходами 45–48 тисяч гривень оренда забирає вже 26–28% заробітку.
У групі працівників, де житло забирає від третини до половини доходу, опинилися вчителі, продавці-консультанти, офіціанти, менеджери з продажів, торгові представники, кур'єри, репетитори, фармацевти та шиномонтажники. Зокрема, вчителі з медіанною зарплатою 32 тисячі гривень витрачають на оренду близько 39% доходу, а продавці-консультанти й офіціанти із зарплатою 30 тисяч гривень – близько 42%.
Близько 31% заробітку за житло віддають менеджери з продажів, торгові представники, кур'єри, репетитори, фармацевти та шиномонтажники. Водночас для продавців оренда забирає вже 52% доходу, а для вантажників і слюсарів – 54%.
Найбільше навантаження фіксують у працівників із медіанними зарплатами нижче 20 тисяч гривень. Бариста із заробітком 19 тисяч гривень витрачає на оренду близько 66% доходу. Для пекарів і автомийників із зарплатою 16,8 тисячі гривень цей показник становить 74% і 75% відповідно.
Касири з медіанною зарплатою 15,7 тисячі гривень віддають за житло близько 79% заробітку. Найгірше співвідношення у кухарів: за медіанної зарплати 15,4 тисячі гривень щомісячна плата за однокімнатну квартиру сягає близько 81% їхнього доходу.
В OLX наголошують, що розрахунки є орієнтовними. Реальні витрати залежать від міста, району, стану квартири та фактичного доходу конкретного працівника. Саме тому наведені медіани радше показують загальну картину, ніж точну суму для кожної людини.
На цьому тлі особливо контрастно виглядають дані про окремі міста. Зокрема, в Ужгороді медіанна ставка оренди однокімнатного житла сягнула 36 тисяч гривень на місяць – на 82% більше, ніж торік. У Києві восени оренда переважно дешевшає: однокімнатне житло коштує в середньому 17 тисяч гривень.
Ринок оренди в Україні й далі залишається нерівномірним: для частини професій навіть базове житло забирає критичну частку доходу, тоді як для високооплачуваних робітничих спеціальностей навантаження значно менше. Це ще раз показує, що доступність житла визначається не лише цінами на нерухомість, а й структурою зарплат на ринку праці.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що в Ужгороді оренда однокімнатного житла стала найдорожчою в країні, а Київ на тлі інших великих міст зберігає нижчі орендні ставки восени. докладніше читайте на БЕЗ ТАБУ