Що там по "металобрухту", який росіяни тягнуть на фронт, і наскільки його насправді багато?
Для початку: ось ці всі МТ-ЛБ із корабельними зенітками, БТР-50 та інші раритети часів Другої світової війни та Хрущова називати "металобрухтом" можна цілком справедливо. Хоча б тому, що міноборони росії ще в 2016 році заявляло про плани здати таке озброєння на переплавку — підтримувати його в належному стані складно. Окрім того, частину такого "майна" рф використала для підтримки "братських режимів" у Сирії та Лівії, тому на складах залишились, м’яко кажучи, не найкращі екземпляри.
З іншої сторони, хто налаштований песимістично — той теж по-своєму правий, бо подібного "металобрухту" на складах зберігання в орків може стояти ще достатньо багато.
Наприклад, є оціночний діапазон від 100 до 500 екземплярів Т-55, які ворог в теорії може відновити та відправити на фронт.
Окрім БТР-50, у них є і значно "глибші" раритети, наприклад — легкі танки ПТ-76 (як мінімум декілька одиниць) із протикулевою бронею, котрі в теорії відвоювали своє ще у В’єтнамі. Але по факту такі машини росіяни використовували навіть у Чечні в 2000-х роках. Точно стояли на зберіганні ще БТР-60 із відкритим верхом, і там кількість машин обчислюється на рівні декілька сотень.
Гаубиці Д-1 часів Другої світової — насправді ще не найбільш древнє "підсилення", яке отримала артилерія окупантів. Бо на складах армії РФ стоїть також декілька сотень гаубиць МЛ-30 калібру 122 мм та МЛ-20 калібру 152 мм часів тієї ж 2СВ, і начебто є 40 одиниць навіть такого раритету, як 203-мм гаубиця типу Б-4М (буксирувана, на гусеничному шасі).
Але з іншої сторони, тут потрібно звертати увагу не тільки на те, скільки різного "металобрухту" досі можуть "на папері" зберігати рашисти, і скільки із того реально може їздити і стріляти. Але й також — для чого вони це роблять. Бо тут в нашого ворога майже все пішло не так.
росія "успадкувала" радянську систему мобілізаційного розгортання, де передбачено три ешелони військ — підрозділи постійної готовності, частини із розгортанням за 1-2 доби (Д+2), та "кадровані" частини із розгортанням за 20 діб (Д+20), "чмобіки" в сучасних умовах".
Саме для одноразового та масованого підсилення оцих "чмобіків" Д+20 і передбачалось тримати цю всю раритетну техніку на складах зберігання, бо ця матчастина мала бути використана одноразово і масштабно для розгортання мобілізованих "з нуля" частин. А не для постійно покриття втрат "кадрових" частин за принципом "по чайній ложечці".
За своєю "нормативкою", країна-терорист мала починати свою "часткову мобілізацію" насправді уже в квітні-травні 2022 року. Або хоча б приберегти свої Т-62 і старі "мотолиги" для "чмобіків" до вересня-жовтня минулого року. А не так як росіяни зробили все в реальності, що в ЗСУ тепер серед трофеїв є навіть батальйон тих самих Т-62.
Врешті, той факт, що окупанти погнали на фронт С-60 та МТ-ЛБ із корабельними зенітками 2М-3 часів Другої світової, взагалі-то означає, що в них різко закінчились навіть "вільні" ЗУ-23-2 на зберіганні.
І в якості кульмінації — оті 30 "парадних" Т-34, які рф в 2019 році отримала від Лаосу, на повному серйозі приписані до складу 4-тої танкової Кантемирівської дивізії. Окрім парадної дефіляди, рускіє на цих танках в 2021 році відпрацьовували навіть щось на кшалт "бойової підготовки".
Тому схоже, що жарти про те, як рф на фронті скоро до застосування Т-34 дійде, цілком можуть перетворитись на об’єктивну реальність. По мірі нових втрат по техніці особливо з тим "металобрухтом", що вони тягнуть зараз.