Автор Без Табу на прикладі ситуації навколо Facebook та Telegram пояснює, чому Росія – відстале село, де не поважають ні себе, ні інших.
Знаєте ви, в чому полягає основна різниця між держава зі столицями у Вашингтоні та Москві? У діаметрально протилежній цінності особистого життя та особистого простору. Це було помітно вже в історії з WikiLeaks, в якій США стали ледве не головною жертвою, а Росія – ледве не головним бенефіціаром. Розв’язка була скандальною, але в цілому обійшлося без жорстких покарань. І стало зрозуміло, що схожі прецеденти матимуть місце неодноразово. Так воно і сталося, щоправда, вже не в державному секторі, а в одній з найбільших соціальних мереж Facebook, царині суто приватній. Це навіть гірше за несанкціоновану публікацію дипломатичних паперів – це посягання на особисту інформацію.
Страхи пересічних американців щодо таємного впливу на їхні політичні вподобання справдився. Виявилося, що компанія Cambridge Analytica, яка активно працювала на перемогу Дональда Трампа на президентських виборах, шахрайським шляхом зуміла отримати персональні дані близько 50 мільйонів осіб, аби на їхній основі маніпулювати громадською думкою. Механізм був простим: користувачів приваблювали додатком під назвою «Це наше цифрове життя», для коректної роботи якого необхідно було дозволити обробку не лише особистих даних, але й даних друзів. Його автором, до речі, був академік Олександр Коган, який з однаковим успіхом працював як на американців, так і на санкт-петербурзький університет.
Все було в межах правил, доки нібито захищена особиста інформація не потрапляла до третьої сторони. Деякі західні видання ще позаминулого року забили на сполох з цього приводу, але американська влада лише зараз всерйоз узялася за розслідування. Засновника і власника Facebook Марка Цукерберга терміново викликали звітувати перед Сенатом. На перший погляд, здалося, що він відбувся легким переляком, але насправді це не так. І справа не лише в тому, що питання йому поки що ставили сенатори, що розуміються на IT не краще за Януковича, а в реальних та потенційних фінансових та репутаційних втратах.
Вже зараз, на шляху до кульмінації, акції Facebook подешевшали на 7 відсотків, а статки Цукерберга зменшилися на 6 мільярдів доларів. В найгіршому випадку, якщо буде визнано виняткову провину компанії у витоку особистої інформації клієнтів, кожен з постраждалих може отримати по 20 тисяч доларів компенсації. Це означатиме перш за все банкрутство Цукерберга, оскільки просто так узяти і віддати трильйон доларів – завдання не з легких. Але це буде розплата за недотримання конфіденційності, що для західного світу є нормальним явищем.
В Росії ж в аналогічних випадках все перевертається з ніг на голову. Колись Павло Дуров за образом та подобою Facebook та наказом ФСБ створив соціальну мережу Вконтакте. Все було чудово, доки ФСБ в кращих традиціях КДБ не схотілося максимально контролювати життя пересічних громадян РФ та інших людей, які користуються російськомовною платформою. Гойдалки тривали кілька років, після чого творцю довелося «подарувати» ВК іншому власнику у добровільно-примусовому порядку та виїхати за кордон від гріха подалі.
Там Дуров не сидів без діла і створив ще один перспективний продукт – месенджер Telegram, який місцями виявився значно зручнішим та більш функціональним за аналоги. Зрозуміло, що російські спецслужби знову потягнулися сюди немов мухи на мед. Але тут вже була інша ситуація. Дуров мав ексклюзивні права на цей продукт, тому отримав нагоду показати зуби.
Державна Дума ще позаминулого року ухвалила дивний закон, згідно з яким месенджер необхідно було зареєструвати як оператор розповсюдження інформації на території РФ. А ФСБ мала отримати ключі шифрування задля того, щоб мати можливість читати усі до одної приватні переписки користувачів (в тому числі - на анонімних каналах).
Втім, не все так сталося, як гадалося. Дуров цього разу принципово відмовився підкорятися наказам з Кремля і навіть власним юристам заборонив з’являтися до суду на розгляд позову, який подав Роскомнадзор. Результат засідання був передбачуваним: Telegram внесли до списку заборонених ресурсів та заблокували на території Росії. Хоча всі розуміють, що бажаючі користуватися месенджером знайдуть чимало способів обходження блокування. Адже цей випадок не є першим і не буде останнім. Підлеглим Путіна до такого не звикати.
Ось вам, власне кажучи, і принципова різниця. В Америці в найгіршому випадку готові «пустити під ножа» найбільшу соцмережі через те, що її власник не зумів забезпечити конфіденційність приватної інформації. В Росії ж один з найпопулярніших засобів зв’язку блокують за те, що його власник спробував забезпечити недоторканість особистих даних. І саме тому США все ще флагман, а країна-правонаступниця СРСР давно перетворилася на суцільне село.
З повагою,
Гриць Якович Вареник, літературознавець