Кабінет Міністрів України фіналізував нові правила бронювання працівників, переглянувши граничні квоти та критерії критичності підприємств. Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на уряд, безумовного 100% захисту від призову більше не матимуть навіть підприємства ОПК та енергетики.
Кабінет Міністрів України змінив правила бронювання військовозобов’язаних працівників, зокрема знизивши максимальний поріг для підприємств оборонно-промислового та паливно-енергетичного комплексів до 95%, повідомляє РБК-Україна.
БЕЗ ТАБУ розповідає, що саме змінюється для бізнесу, критичних підприємств і тих компаній, які раніше намагалися використовувати бронювання як схему для обходу мобілізації.
Уряд вирішив відмовитися від безумовного 100-відсоткового бронювання для окремих секторів. Відтепер для оборонно-промислового комплексу та енергетики максимальна квота становитиме 95% військовозобов’язаних працівників.
У Кабміні пояснюють, що скорочення насамперед стосується допоміжного та обслуговуючого персоналу. Натомість працівники, без яких підприємство не може виконувати оборонні контракти, виробничі чи відновлювальні роботи, мають залишитися заброньованими.
Ще одна важлива зміна – відокремлення статусу критичності від суто економічних показників. Галузеві та регіональні критерії мають перевірити на зловживання протягом 10 днів після набуття чинності відповідними змінами.
Для цього при уряді створюють Координаційний центр з організації бронювання. Його завданням буде погодження критеріїв критичності, розгляд спірних звернень щодо надання або скасування цього статусу, а також погодження збільшення обсягів бронювання понад 50%.
У стандартних випадках звернення органів влади розглядатимуть до місяця, а в невідкладних – до 7 робочих днів.
Водночас уряд не закрив можливість повного бронювання персоналу взагалі. До 1 грудня Міністерство оборони України та Міністерство економіки разом із бізнесом мають розробити механізм, за яким підприємство зможе забронювати всіх працівників, якщо регулярно й добровільно залучатиме частину з них на військову службу.
За такої моделі за людиною має зберігатися робоче місце і зарплата, а також бути чітко визначені строк і місце служби.
Окремо уряд анонсував посилення відповідальності за ухилення від служби. Також під час розрахунку квот до загального відсотка заброньованих враховуватимуть і тих, хто має відстрочку з інших підстав – зокрема багатодітних батьків та опікунів.
Прем’єр-міністр Сергій Корєцький заявив, що кількість заброньованих щомісяця зростає на десятки тисяч, а люди, які воюють п’ятий рік, мають право на ротацію і повернення додому.
«Безумовне повне бронювання несправедливе щодо тих, хто служить, і створює простір для зловживань. Були компанії, створені спеціально під бронювання, і це стало бізнесом», – зазначив він.
Міністр оборони України Євген Хмара, своєю чергою, наголосив, що підприємства повинні мати можливість планувати роботу та нарощувати виробництво, але бронювання не може бути інструментом для зловживань.
«Нам потрібні і люди, які захищають Україну на фронті, і фахівці, які забезпечують їх озброєнням», – сказав міністр.
Рішення Кабміну показує спробу знайти баланс між потребами армії та економіки. Для критичних секторів це означає жорсткіші рамки, але не автоматичну втрату статусу чи бронювання. Водночас уряд прямо сигналізує: схеми з фіктивними компаніями та масовим «торгуванням бронею» намагатимуться зупинити.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав про дискусії навколо бронювання працівників критичних підприємств і спроби держави впорядкувати механізм, щоб він не перетворювався на спосіб обходу мобілізації.