Президент Володимир Зеленський підписав закони, які скасовують пільги на посилки з-за кордону вартістю до 150 євро та зобов'язують цифрові платформи ділитися даними про доходи користувачів із податковою, про що повідомляє телеграм-канал INSIDER UA. Щоправда, діставати гаманці доведеться не просто зараз.
Верховна Рада ухвалила зміни до податкового та митного законодавства, які передбачають нові правила для міжнародних посилок і доходів користувачів цифрових платформ. Водночас запровадження 20% ПДВ на закордонні онлайн-замовлення очікується не раніше 1 липня 2027 року.
БЕЗ ТАБУ розповідає, що ці зміни стосуються не лише покупок на маркетплейсах, а й частини побутових заробітків в інтернеті – від сервісів оголошень до платформ таксі та оренди.
Раніше відправлення вартістю до 150 євро не обкладалися податком на додану вартість. За новими правилами, 20% ПДВ стягуватимуть під час оформлення покупки на маркетплейсі, тобто ще до того, як посилка перетне кордон.
Водночас без податку залишаться некомерційні посилки між фізичними особами вартістю до 45 євро, а також окремі категорії товарів, пов’язані з оборонними потребами. Остаточний запуск норми прив’язаний до готовності цифрової митної системи та рішення уряду.
Фактично йдеться не про «подорожчання всього», а про зміну механізму оподаткування: податок мають закласти в ціну на етапі покупки, а не донараховувати під час отримання посилки.
Другий ухвалений закон стосується цифрових платформ, які мають передавати податковій дані про доходи користувачів. Йдеться про сервіси онлайн-оголошень, виклику авто, доставки та оренди нерухомості, а також про міжнародний обмін такими даними.
При цьому продаж особистих речей без податкових наслідків збережено в межах 2000 євро на рік. Новий режим звітності для платформ мають запустити з 1 січня 2027 року.
У коментарі 24 Каналу адвокат, політичний стратег і член Ради директорів міжнародної правозахисної агенції WEST SUPPORT Юрій Ванетик зазначив: «Податок на додану вартість і мито – це різні збори, тому скасування пільги не означає автоматичного запровадження нових мит на кожну посилку».
За його словами, у правильній моделі податок мають нараховувати безпосередньо на маркетплейсі, а не створювати для покупця додаткові платежі на кордоні.
Уряд пояснює реформу потребою вирівняти умови для українських ритейлерів, які вже працюють із ПДВ, а також необхідністю знайти додаткові кошти для бюджету й оборони. Під час обговорення озвучувалися оцінки до 20–30 мільярдів гривень додаткових надходжень, але реальна сума залежатиме від механізму адміністрування та поведінки покупців.
Логістичні компанії при цьому попереджають про ризик ускладнення дрібного імпорту. Для малого бізнесу, який замовляє комплектуючі, інструменти чи тестові зразки, зайва бюрократія може виявитися дорожчою за сам податок.
«Оподаткування посилок може створити своєрідний економічний термос, який обмежить доступ до глобальної торгівлі», – заявив співзасновник групи NOVA Володимир Поперечнюк в інтерв’ю NV.
Він також звернув увагу, що в умовах війни окремий підхід потрібен для товарів оборонного та гуманітарного призначення.
Прихильники реформи посилаються на міжнародну практику. У США норма de minimis тривалий час звільняла від мита посилки вартістю до 800 доларів, але митно-прикордонна служба США (CBP) згодом почала згортати цю пільгу для частини імпорту. В Європейському Союзі поріг звільнення від податку на додану вартість для дрібних замовлень скасували ще у 2021 році, запровадивши систему Import One-Stop Shop.
Саме європейський підхід вважають одним із найзручніших: податок нараховується під час покупки, а не під час вручення посилки, що зменшує ризик затримок і непередбачуваних платежів.
Юрій Ванетик наголосив, що державі важливо опублікувати прості правила, забезпечити прозорий розрахунок вартості до оплати та зберегти винятки для гуманітарних і оборонних вантажів.
Споживачам він радить уважно перевіряти, чи включено ПДВ у фінальний чек, зберігати інвойси та заздалегідь рахувати повну вартість покупки разом із доставкою.
Тема оподаткування закордонних посилок в Україні обговорюється не перший місяць. Дискусія точиться між бажанням уряду вирівняти умови для внутрішнього бізнесу та побоюваннями, що нові правила вдарять по споживачах із низькими доходами.
Окремим вузлом цієї реформи стала ідея посилити контроль за доходами, які українці отримують через цифрові платформи. Для держави це спосіб розширити податкову базу, для користувачів – ще один сигнал, що «сіра» онлайн-економіка поступово виходить з-під тіні.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що президент Володимир Зеленський підписав закони, які змінюють правила для міжнародних посилок і цифрових платформ, однак дія нових норм стартує не одразу, а з відкладеними строками.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав про інші податкові зміни для українців.