Німецькі ЗМІ пишуть, що керівник представництва Росії при Європейському Союзі Кирило Логвінов, який базується у Брюсселі, ймовірно, є російським шпигуном під дипломатичним прикриттям.
Про історію, яка вже не має нікого дивувати,пише SPIEGEL за підсумками дослідження разом з партнерськими організаціями.
Випадок Логвінова є складовою ширшого дослідження журналістів "Espiomats", що присвячене можливим російським шпигунам у ЄС, які діють під дипломатичним прикриттям.
Окрім SPIEGEL, над цим проєктом працює бельгійське видання De Tijd, шведське Expressen, естонське Delfi, литовський мовник LRT, польські VSquare і Frontstory, заснований емігрантами з Росії "Центр Досьє" та словацьке ICJK.
48-річний Кирило Логвінов акредитований як дипломат Постійного представництва Росії у Брюсселі з 2018 року. Відколи останній посол Росії при ЄС залишив посаду близько року тому, Логвінов став де-факто головою представництва.
У 2010-2014 роках він працював у російському посольстві у Берліні, тоді його не підозрювали як можливого шпигуна.
За даними журналістів, бельгійські безпекові структури підозрюють, що Логвінов працює на СВР – Службу зовнішньої розвідки Росії.
У Бельгії не виключають, що деякі інші російські співробітники представництва також можуть таємно працювати проти інтересів Євросоюзу.
Співрозмовники з безпекових структур не захотіли коментувати, про яку саме діяльність йдеться. Від прямих коментарів щодо Логвінова у Бельгії відмовилися.
Підозри проти Логвінова з’явилися ще в минулому році і ймовірно вперше були згадані у матеріалі "EU Observer" про діяльність ймовірних російських агентів. Тоді Логвінов ще не був фактичним очільником представництва.
Після публікації парламент почав розслідування можливих зв’язків між Логвіновим і співробітниками Єврокомісії, у ЄК заперечили, що такі контакти існували.
Питання, як бути з цим російським дипломатом, нібито вже давно турбує європейські дипломатичні кола і спецслужби.
Бельгійська контррозвідка нібито закликала вислати його, але Європейська служба зовнішніх справ (EEAS) виступила проти, – можливо, побоюючись наслідків для своїх дипломатів у Росії.
Віцепрезидент Європарламенту Мартін Гойсік на запит співавторів дослідження висловив подив, що Логвінова досі не вислали.
"Якщо бельгійські безпекові структури справді рекомендували вислати його, мені дуже цікаво, чому EEAS не зробила цього", – заявив посадовець.
У Європейській службі зовнішніх справ сказали, що не надають коментарі про конкретних осіб, акредитованих як дипломати, але загалом загрозу шпигунської діяльності постійно відстежують у тісній координації з відповідними структурами.
Сам Логвінов і Представництво Росії при ЄС проігнорували запит від консорціуму журналістів.
Раніше швейцарське видання публікувало інформацію, що у Швейцарії ймовірно діє п’ята частина усіх російських шпигунів у Європі.
Недержавні російські медіа нещодавно опублікували розслідування про те, як Російське географічне товариство намагається вербувати шпигунів у Норвегії для збору інформації про військові бази та об’єкти енергетичної інфраструктури.