Вслід за нардепом Анатолієм Матвієнко власну капличку задекларував і суддя, який претендує на посаду у Верховному Суді.
В центрі розлідування активістів Prosud цього разу опинився суддя Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ та кандидат на посаду судді Верховного суду - Лагнюк Микола Михайлович.
Свою кар’єру Микола Лагнюк розпочав 1990 року із посади судді Корольовського районного суду Житомирської області. В 1992 пан Лагнюк стає суддею Житомирського обласного суду, а в 1998 році переїздить до столиці, де працює суддею Київського міського суду. 2011 року Миколу Лагнюка призначають суддею Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, де він працює і до сьогодні.
Те, що суддя вже не перший рік проживає у цьому будинку, підтвердили його сусіди та жителі села.
Причинами не введення комплексу будівель судді в експлуатацію до сьогодні можуть бути ухиляння від сплати податку на нерухомість, або бажання, щоб це майно не відображалося в державному майновому реєстрі.
Однак виникають питання не лише щодо неналежного оформлення майна, а й щодо походження коштів на розбудову цього майна. Згідно декларацій судді за 2013, 2014 та 2015 роки єдиним доходом Миколи Лагнюка є його суддівська заробітна платня.
Пан Лагнюк працює суддею вже понад 26 років, а отже, все його майно, включно із чималим будинком, побудовано та придбано за час його перебування на державній посаді, коли він не мав права займатися бізнесом чи іншою комерційною діяльністю.
Можна було б припустити, що побудувати маєток судді допомогли успішні родичі, однак, згідно «декларації родинних зв’язків» дочка і син судді також працюють у Вищому спеціалізованому суді.
Службову квартиру в Києві має також і сам Микола Лагнюк, правда дещо меншу за дочкову – площею 61 м2. Водночас, суддя Лагнюк постійно проживає під Києвом у власному будинку, що викликає сильний сумнів у доцільності наділення його службовим житлом. Можливо, однією з причин не введення в експлуатацію будинку є бажання судді зберегти за собою право на службову квартиру.
Окрім цього, єдиним задекларованим майном судді є дві ікони Божої Матері, проте їхню вартість суддя не вказав.
Щодо рухомого майна, то тут у судді Лагнюка в деклараціях останніх 3-х років – виключно прочерки. Згідно декларації жодними транспортними засобами суддя не володіє, але на відео та фото чітко видно сліди від авто біля будинку. Окрім цього, будинок має підземний гараж, який навряд чи знадобився в разі дійсної відсутності автомобіля. Наявність авто у судді підтвердили також його сусіди. Отже, постає чергове питання: чи справді усе своє майно задекларував суддя Лагнюк?
Майно судді Лагнюка, і, власне, походження коштів на нього, викликають більше запитань аніж відповідей. Чи відповідає суддя Лагнюк вимогам нового Верховного суду, зовсім скоро вирішуватиме Вища кваліфікаційна комісія суддів та Громадська рада доброчесності.
Дана інформація буде офіційно передана до Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради юстиції.