Поки профільні служби готують офіційні звіти, у стрічках новин спостерігається тимчасове затишшя. Про це свідчать дані моніторингу видання «Телеграф».
До 1 грудня в Україні планують підготувати новий суспільний договір щодо мобілізації, у межах якого обговорюють жорсткіші заходи для військовозобов’язаних і військових, які самовільно залишили частину. Про це йдеться в матеріалі, підготовленому на основі коментарів адвоката Романа Сімутіна та заяви представника парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федора Веніславського.
БЕЗ ТАБУ розповідає, що саме можуть змінити для тих, кого стосуються нові правила, і чому окремий акцент роблять на невідкладних обшуках.
Серед пропозицій, які озвучують у публічному просторі, – блокування банківських рахунків, арешт майна, обмеження права керування транспортом, а також звуження доступу до окремих державних послуг. Йдеться, зокрема, про можливі обмеження у видачі паспортів, доступі до сервісів ЦНАПу та дозволів на користування зброєю.
Водночас чинні штрафи для порушників мобілізаційного законодавства нікуди не зникають. Але, як наголосив Федір Веніславський, ані Кабінет міністрів України, ані Міністерство оборони не можуть самостійно посилювати відповідальність без змін у законодавстві.
«Ні Кабінет міністрів, ні Міністерство оборони не наділені Конституцією України повноваженнями щодо посилення відповідальності чи застосування якихось негативних аспектів до тих, хто ухиляється від військової служби», – зазначив Веніславський.
Усі такі обмеження потребуватимуть окремих рішень парламенту та уряду, а не лише політичних заяв.
Окремо обговорюють заходи щодо військовослужбовців, які самовільно залишили частину й не повернулися до служби. Для них, за словами Сімутіна, серед можливих рішень фігурують арешт рахунків та ширше залучення Національної поліції до розшуку разом із Державним бюро розслідувань.
«Окремо обговорюють розширення повноважень поліції щодо розшуку військових, які самовільно залишили частину», – сказав адвокат Роман Сімутін.
За наведеними в матеріалах пропозиціями, поліцію планують залучати до цієї роботи на підставі звернень командування Збройних сил України. Це означатиме розширення кола правоохоронних органів, які братимуть участь у пошуку військових у СЗЧ.
Сімутін також звернув увагу на законопроєкт про проникнення до житла чи іншого володіння без попередньої судової ухвали, який Верховна Рада ухвалила за основу. Документ передбачає, що після такого обшуку слідчий має протягом 72 годин звернутися до суду, аби обґрунтувати законність своїх дій.
Раніше, за словами адвоката, йшлося про обов’язок звернутися невідкладно, але без чітко визначеного строку. У новій редакції цей часовий проміжок уже конкретизований.
Окремо документ містить гарантії для власників майна: якщо суд відмовить у погодженні обшуку, вилучені речі мають повернути власнику. Таке рішення можна буде оскаржити в апеляційному порядку.
У цьому ж контексті адвокат нагадав про правоохоронну операцію «Чесний призов», під час якої провели близько 60 обшуків і повідомили про підозру майже 20 особам. За його словами, операція триває, а наведені цифри є попередніми.
Публічні дискусії про нові обмеження для ухилянтів і військових у СЗЧ відбуваються на тлі загального посилення мобілізаційних заходів. Саме тому тема викликає помітний суспільний резонанс і, ймовірно, ще не раз повернеться в порядок денний парламенту.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що відстрочка від мобілізації закінчується: коли потрібно повторно подавати документи.