Після розпаду "Голосу" утворилася нова лакуна для виборців, які віддають перевагу демократичним цінностям і не бажають голосувати за зашквареного Порошенка чи провладну "Слугу Народу", вважає політолог Дмитро Литвин.
Ну що сказати про "Голос"?
1) Не варто було їм дратувати Вакарчука. Вони просто нецікаві без Вакарчука.
2) Оцю групу колишніх активістів, яка зараз відкололася, було би правильно назвати "Непотрібні". Це дивні люди, які не можуть усвідомити, що в політиці не можна залишатися ніби як активісти.
3) Дивує, що Рахманін мовчав стільки часу і не намагався публічно це модерувати. Нашо було йти з газети, де публікував простирадла текстів, щоб мовчати увесь час розколу?
4) Зараз очевидно існує запит на альтернативну політичну силу для виборців з великих міст. Для тих, хто не вірує в Порошенка як в пастора Мунтяна, для тих, хто вже розчарувався в "Голосі", і для тих, хто з якоїсь причини не хоче підтримувати Володимира Зеленського. Цим виборцям явно не потрібні активісти, які імітують партію. Їм потрібен політичний проект.
Треба визнати, що зараз немає лідера із загальнонаціональною вагою, навколо якого можна було би побудувати такий проект – лідерського типу. Притула – це може бути цікаво тільки Радіо НВ. Тому такий новий проект може бути тільки системним і побудованим на домовленості між учасниками. Але хто там уміє домовлятись? Вони скоріше фаєра з'їдять, ніж десь себе прижмуть, щоб чогось більшого досягти разом.
5) Будуть поступово розчинятися в політичному пейзажі усі ті, хто пов'язав особисту долю з Порошенком. Вони не вигребуть з негативу Петра, який буде тільки міцнішати. От десь між цим клубом ображених виборами 2019-го року та політичною невдачею "Голосу" є достатній простір для виходу в якесь інше політичне майбутнє для частини опозиції. Але шось не вірю, що цим простором хтось зможе скористатися.
Пост Дмитра Литвина на фейсбуці: