Столична система опалення входить у новий сезон суттєво ослабленою, і в разі нових російських атак близько чверті міста може залишитися без тепла. Про те, кому варто готуватися до холодних батарей та чи врятують ситуацію нові генератори, розповідає видання «Телеграф».
Майбутній опалювальний сезон у столиці може стати одним із найскладніших за всю історію через суттєве ослаблення теплової системи внаслідок російських обстрілів. Як повідомляє Телеграф, у разі нових масованих ударів по теплоелектроцентралях близько 2500 житлових будинків Києва ризикують повністю залишитися без резервного теплопостачання.
БЕЗ ТАБУ розповідає, які райони столиці перебувають у зоні найбільшої небезпеки, як місто намагається закрити дірки в енергосистемі та чому ключовим фактором виживання цієї зими залишається протиповітряна оборона.
Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко заявив, що столична система теплопостачання проєктувалася ще за радянських часів і фізично не розрахована на систематичні ракетні удари. За його розрахунками, якщо Росія знову поцілить у ключові теплоелектроцентралі, наявних резервних потужностей вистачить максимум на 75% житлового фонду Києва. Решта чверть міста – приблизно 2500 багатоповерхівок – залишиться без тепла.
«Виходячи з того, як побудована теплова система Києва, яку будували 60 років, виходячи з того, які є технічні реальні можливості, от десь плюс-мінус 2500 будинків в Києві не будуть мати резервного джерела тепла. Це те, що, на мою думку, факт», – наголосив Олександр Харченко.
Паралельно у місті триває підключення 200 МВт додаткових когенераційних потужностей для живлення критичної інфраструктури під час блекаутів. Проте встигнути запустити весь обсяг до морозів не вдасться:
Енергетичний експерт Геннадій Рябцев пояснив, що загроза тривалої відсутності тепла є нерівномірною для різних частин Києва через особливості проектування мереж. Найбільш вразливими є лівобережні спальні райони та частина Голосіївського району, які критично залежать від великих теплоелектроцентралей.
«Якщо буде виведено з ладу ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, якщо не буде нічого зроблено на ТЕЦ-4 Дарницькій до початку холодів, то у нас дійсно можуть виникнути проблеми в теплозабезпеченні Троєщини, Деснянського, Дарницького і частково Голосіївського району», – застеріг Геннадій Рябцев.
Натомість Правобережжя захищене значно краще. Історично ця частина міста забезпечується мережею з понад 600 малих котелень, які набагато складніше уразити одночасно, і вони легше піддаються резервному живленню.
Головна проблема Києва – надмірна централізація теплової мережі. Перебудувати її архітектуру за кілька місяців війни технічно неможливо.
Енергетичний експерт Станіслав Ігнатьєв зазначає, що Київ входить у новий сезон із суттєво ослабленою інфраструктурою. Зокрема, Дарницька ТЕЦ після попередніх ударів втратила можливість працювати у довоєнному режимі, а обладнання ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 є сильно зношеним.
«Такий ризик є цілком реальним. Якщо Росія знову зосередиться на ураженні енергетичної та теплової інфраструктури, окремі райони Києва можуть залишитися без теплопостачання не на години, а на значно довший період», – підсумував Станіслав Ігнатьєв.
Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко також підтвердив, що компенсувати потужності великих ТЕЦ за рахунок нової розподіленої генерації до кінця року нереально. Тому головним запобіжником від замерзання міста залишається не ремонт труб, а наявність достатньої кількості протиракет у ЗСУ для захисту енергооб'єктів від балістики.
Минулої зими кияни вже стикалися з тимчасовими відключеннями тепла та води через масовані ракетні обстріли критичної інфраструктури. Тоді міським службам вдавалося оперативно перепідключати споживачів, проте зношеність обладнання та нові руйнування суттєво знизили гнучкість системи.
Влада міста закликає мешканців багатоповерхівок, особливо на Лівому березі, самостійно готуватися до можливих екстремальних сценаріїв: утеплювати оселі, перевіряти стан внутрішньобудинкових мереж та за можливості купувати альтернативні джерела живлення.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що Кабінет Міністрів України виділив додаткові кошти на відновлення пошкоджених об'єктів генерації, проте фахівці зазначають, що повна реконструкція зруйнованих ТЕЦ триватиме роками.