Поки кияни вчаться жити за графіком «чотири години зі світлом, решта — в темряві», на Печерських пагорбах знову згадали про давній політичний бокс: президент і мер обмінюються звинуваченнями у неготовності міста до зими, про що повідомляє The Guardian.
У Києві через російські атаки тривають масштабні відключення електроенергії, а політична суперечка між президентом Володимиром Зеленським і мером Віталієм Кличком лише загострює дискусію про готовність столиці до зими, пише The Guardian.
БЕЗ ТАБУ розповідає, що на тлі ударів по енергетичній інфраструктурі Київ опинився не лише перед проблемою світла, а й перед запитанням, хто мав підготувати місто до таких ударів.
За словами голови Деснянського району Максима Бахматова, у частини мешканців лівого берега електроенергія є лише кілька годин на добу, а подекуди відключення тривають понад 37 годин. Він поклав відповідальність за ситуацію як на Кремль, так і на міську владу, яка, на його думку, не подбала про достатню децентралізацію енергосистеми.
Йдеться не лише про побутовий дискомфорт. У матеріалі наголошується, що удари по мостах через Дніпро та по енергооб’єктах створюють ризики для зв’язку між лівим і правим берегом столиці та ускладнюють роботу критичної інфраструктури.
Володимир Зеленський публічно заявив, що в Києві ситуація найгірша: люди та бізнес стикаються із тривалими відключеннями світла й води, а причиною назвав провал рішень на міському рівні під час підготовки до опалювального сезону. Віталій Кличко відповів, що місто не може самостійно зупинити російську «спецоперацію» проти енергосистеми.
«Ситуація найгірша в Києві – люди та бізнес стикаються з тривалими відключеннями світла і води, а виклики надзвичайно серйозні», – процитував позицію президента Зеленського The Guardian. Натомість Кличко наголосив, що центральна влада також відповідає за захист великої енергетичної інфраструктури.
Політолог Володимир Фесенко назвав протистояння Зеленського і Кличка давнім та особистим. За його словами, суперечка тягнеться ще з часів, коли Зеленський виступав як комік і висміював українських політиків, зокрема Кличка, а нині триває вже на тлі війни та енергетичної кризи.
Водночас експерт визнав, що проблема не зводиться лише до політичного конфлікту. Центральна влада відповідає за оборону більшості великих об’єктів енергетики, а міська – за частину рішень щодо підготовки до зими, включно з укриттями та локальною інфраструктурою.
У Харкові, який живе під ще більшою загрозою російських ударів, мер Ігор Терехов говорить про фактичний перехід до автономних рішень – так званих «енергетичних островів», модульних котелень і локальних генераторів для критичних потреб. Це дорого й повільно, але дає шанс втримати місто взимку.
Києву до такого сценарію ще далеко, однак сама логіка виживання в умовах системних атак уже змушує міста шукати запасні варіанти. На тлі цього політичні суперечки між Банковою і мерією виглядають не просто взаємними докорами, а боротьбою за право визначати, хто саме має відповідати за безпеку столиці.
У столиці нині йдеться не лише про відключення світла, а про стійкість міста до тривалої енергетичної війни.
БЕЗ ТАБУ продовжить стежити за тим, як Київ проходить цю зиму та чи зможуть міська й центральна влада узгодити дії без публічних взаємних звинувачень.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що російські удари по енергетиці вже змушують великі українські міста шукати автономні рішення для тепла, води та електрики, а не покладатися лише на централізовану мережу.