Хліб додасть у ціні 5%: до чого тут нові правила бронювання та зарплати пекарів
Вже у липні вартість хліба в Україні може зрости приблизно на 5%, і головна причина — зовсім не спека чи неврожай. Як повідомляє РБК-Україна, цінники перепишуть через нові урядові вимоги до бронювання працівників, які змушують пекарні різко піднімати зарплати.
В Україні вже у липні прогнозують зростання вартості хліба в середньому на 5%. Головним чинником, який змушує виробників переглядати цінники, стало не здорожчання сировини чи енергоносіїв, а нові вимоги уряду щодо бронювання військовозобов'язаних працівників. Про це в бліц-інтерв'ю РБК-Україна розповів перший віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів Олександр Тараненко.
Кабінет міністрів своєю постановою №692 змінив умови, за яких підприємства харчової промисловості можуть отримати статус критично важливих. Тепер для бронювання персоналу середня заробітна плата на підприємстві має становити щонайменше 26 тисяч гривень замість попередніх 21 тисячі. Це змушує хлібопекарів терміново підвищувати оклади більш ніж на 20%.
Виробництво хліба в Україні / Фото: РБК-Україна
Математика собівартості та кадровий голод
Оскільки витрати на оплату праці складають понад 20% у структурі собівартості буханця, їхнє зростання автоматично тягне за собою здорожчання готового продукту на 5–6%. Представники галузі наголошують, що це вимушений крок для збереження робочих рук в умовах жорсткого дефіциту кадрів.
«Реч не йде про те, що пекарі піднімуть ціни, щоб більше заробити. Реч про начислену зарплату. Якщо середня начислена зарплата буде становити 26 тисяч гривень, то працівники будуть отримувати приблизно 20 тисяч гривень на руки. Вряд чи сьогодні це можна вважати високою зарплатою, особливо враховуючи, що люди працюють вночі, у вихідні та святкові дні», – пояснив Олександр Тараненко.
Інші фактори, такі як літня спека, що змушує підприємства активніше використовувати системи охолодження тіста та кондиціонери в автотранспорті, також збільшують витрати на електроенергію. Проте їхній сукупний вплив на кінцеву ціну хліба не перевищує 1%. Водночас вартість борошна, яка займає близько третини собівартості, останнім часом залишається стабільною і навіть продемонструвала символічне зниження на 1%.
Що буде з новим урожаєм та житнім хлібом
Очікувати на зниження цін після збору нового врожаю фахівці не радять. Попри оптимістичні прогнози (загальний збір зернових очікується на рівні 83 млн тонн, з яких понад 20 млн тонн – пшениця), внутрішні ціни в Україні традиційно прив'язані до світового ринку, оскільки зерно є експортним товаром. Крім того, пшеницю нового врожаю почнуть переробляти на борошно лише наприкінці серпня або у вересні після технологічного періоду зберігання.
З житнім борошном ситуація цього року значно краща, ніж торік:
- Посівні площі під житом в Україні збільшилися на 7–8%.
- Прогнозований урожай становить 220–250 тисяч тонн при внутрішній потребі галузі у 200 тисяч тонн.
- Дефіциту сировини не передбачається, тому потреби в імпорті жита з Польщі чи країн Балтії немає.
Таким чином, стабільне забезпечення житньо-пшеничними сортами хліба гарантоване, хоча загальна тенденція до помірного зростання цін через фактор зарплат збережеться впродовж найближчих місяців.
Контекст
Кабінет міністрів України систематично переглядає критерії бронювання працівників оборонного, енергетичного та агропромислового секторів задля балансування потреб фронту та економіки. Хлібопекарська галузь належить до критичної інфраструктури, проте через низьку рентабельність та високу частку ручної праці гостро реагує на будь-які регуляторні зміни у сфері оплати праці та мобілізаційних правил.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що в Україні також прогнозують зростання цін на інші базові продукти харчування через підвищення тарифів на електроенергію для комерційних споживачів та коливання курсу валют.
