Гроші за відключення світла? Як нова схема шахраїв може обнулити вашу картку
У соцмережах масово поширюють пропозиції отримати грошову компенсацію за тривалі відключення електроенергії, але замість виплат українці ризикують втратити всі свої заощадження. Про нову цинічну схему шахраїв повідомляє ТСН з посиланням на Нацполіцію.
В Україні стрімко набирає обертів нова схема кібершахрайства, орієнтована на громадян, які потерпають від тривалих обмежень електропостачання. Зловмисники масово поширюють у соціальних мережах неправдиві повідомлення про нарахування грошових компенсацій через відключення світла, намагаючись отримати доступ до банківських рахунків українців. Про це офіційно попередили у Національній поліції України.
БЕЗ ТАБУ розповідає, як працює ця цинічна схема та яких правил безпеки необхідно дотримуватися, щоб зберегти свої заощадження від зазіхань аферистів.
Анатомія обману: як працює фішинг
Для реалізації своєї схеми шахраї використовують таргетовану рекламу та публікації у популярних пабліках. Користувачам пропонують перейти за спеціальним посиланням, щоб нібито швидко оформити заявку на отримання грошової допомоги.
«Важливо розуміти – це чергова шахрайська маніпуляція з метою заволодіння коштами довірливих громадян», – наголосили у відомстві.
За інформацією правоохоронців, такі посилання ведуть на фішингові (підроблені) вебсайти, які візуально копіюють інтерфейси відомих банків або державних порталів. Головне завдання цих ресурсів – змусити жертву ввести конфіденційні платіжні дані, серед яких:
- логін та пароль для входу в інтернет-банкінг;
- повний номер платіжної картки та термін її дії;
- тризначний код безпеки на звороті картки (CVV/CVC);
- PIN-код до картки та одноразові паролі з SMS-повідомлень.
Щойно людина вказує ці відомості на підробленій сторінці, зловмисники миттєво отримують повний контроль над її рахунками та списують усі наявні кошти.
Попередження про фішингові виплати / Нацполіція
Три золоті правила фінансової безпеки
Щоб захистити свої гроші від кіберзлочинців, Національна поліція закликає громадян суворо дотримуватися базових правил інформаційної гігієни:
- Ігноруйте підозрілі лінки. Не переходьте за посиланнями, які надходять у приватних повідомленнях, месенджерах чи публікуються у сумнівних групах у соцмережах.
- Довіряйте лише офіційним джерелам. Інформацію про будь-які державні виплати, субсидії чи компенсації перевіряйте виключно на офіційних сайтах профільних міністерств, відомств або через застосунок «Дія».
- Тримайте таємниці при собі. Нікому, за жодних обставин і під будь-яким приводом (навіть якщо вам телефонують нібито з банку чи поліції) не повідомляйте паролі від банкінгу, PIN-коди та CVV-коди ваших карток.
Якщо ви все ж стали жертвою кіберзлочинців і втратили кошти, негайно заблокуйте картку через гарячу лінію банку та повідомте про інцидент Кіберполіцію, заповнивши форму зворотного зв'язку на їхньому офіційному сайті.
Небезпека поза мережею: пастки біля банкоматів
Правоохоронці наголошують, що зловмисники активно працюють не лише в інтернеті, а й у реальному житті. Зокрема, останнім часом фіксують випадки використання механічних пасток на банкоматах.
Для цього злодії застосовують звичайну тонку нейлонову нитку, за допомогою якої блокують картку всередині карткоприймача. Коли розгублений власник намагається повернути пластик, шахраї, які перебувають поруч, підглядають PIN-код, а після того, як людина йде геть, дістають картку та спустошують рахунок.
З огляду на це, під час користування банкоматами слід завжди прикривати клавіатуру рукою при введенні PIN-коду та бути уважними до будь-яких сторонніх предметів на пристрої.
Контекст
Проблема фінансового шахрайства в Україні загострилася на тлі регулярних відключень світла та складної безпекової ситуації. Зловмисники постійно адаптують свої схеми під актуальний інформаційний порядок денний, спекулюючи на темах гуманітарної допомоги, виплат від ООН, Червоного Хреста чи благодійних фондів.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що шахраї почали масово зламувати акаунти українців у популярних месенджерах, розсилаючи від імені знайомих прохання «позичити гроші до завтра» або проголосувати у сумнівних онлайн-конкурсах.
