У київських школах через постійні денні тривоги учні встигають провчитися лише близько години, перебігаючи між класами та сховищами. Про це повідомляє 24 Канал з посиланням на репортаж The New York Times.
У київських школах через постійні денні тривоги учні встигають провести на уроках лише близько години, постійно перебігаючи між класами та укриттям, повідомляє 24 Канал з посиланням на репортаж The New York Times.
БЕЗ ТАБУ розповідає, як змінилася щоденна рутина столичної школи в умовах безперервних повітряних тривог і чому навіть у відносно тиловому місті навчання дедалі більше нагадує режим виживання.
Журналістка The New York Times Шобан О'Грейді описала день, який у київській школі постійно розривається сиренами. Учні спускаються в укриття, повертаються до класів, а за кілька хвилин змушені робити це знову.
Іноді тривогу скасовують просто під час спуску, але перерване заняття не стає повноцінним уроком: діти знову збирають речі, виходять у коридори й чекають завершення небезпеки. У підсумку в підземному сховищі вони проводять по кілька годин, а на навчання залишається лише близько години.
В укриттях не завжди облаштовані повноцінні класи, тому школярі носять із собою все необхідне на випадок тривалого перебування: воду, перекус, іграшки та документи. Для багатьох це вже стало звичною частиною дня, хоча йдеться про умови, в яких діти змалку вчаться не лише предметам, а й правилам безпеки під час війни.
Часті денні повітряні тривоги пов'язані зі зміною тактики російських атак. За даними, на які посилаються автори репортажу, ворог почав застосовувати реактивні дрони не лише вночі, а й удень.
Саме це змушує київські школи працювати в режимі постійного переривання занять. Ситуація, яка ще донедавна була типовою для прифронтових Харкова, Запоріжжя чи Одеси, тепер дедалі більше стає частиною і столичного освітнього простору.
Показово, що освітня система поступово адаптується не до «нормального» навчального процесу, а до режиму, в якому безпечний простір доводиться щоразу збирати заново – буквально за кілька хвилин після чергової сирени.
Таке навчання формує не лише розірваний графік, а й постійний стрес. Діти змушені швидко перемикатися між уроком і небезпекою, не маючи відчуття стабільності, яке зазвичай є базовим для школи.
У таких умовах навіть добре організоване укриття не компенсує повністю втрату концентрації, ритму й відчуття безпеки. Фактично йдеться про освітню реальність, у якій знання здобувають уривками між тривогами.
Бек: питання роботи шкіл під час обстрілів БЕЗ ТАБУ порушував неодноразово, адже саме освіта першою реагує на зміну безпекової ситуації. Для дітей із прифронтових регіонів такий режим давно став звичним, але тепер його дедалі частіше відчувають і в столиці.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав про те, як діти у прифронтових регіонах України ростуть під обстрілами та як війна впливає на їхнє навчання й психологічний стан. Читайте також на БЕЗ ТАБУ.