Глобальні ринки готуються до нового шторму: сировинні товари у 2026 році можуть подорожчати майже на чверть через війни та екстремальний клімат, як повідомляє колумбійське видання Semana з посиланням на звіт Світового банку.
Світовий банк у новому огляді товарних ринків Commodity Markets Outlook прогнозує, що у 2026 році глобальні ціни на сировину зростуть на 23% – це другий найвищий рівень із 2013 року.
БЕЗ ТАБУ розповідає, чому цей прогноз може вдарити і по вартості продуктів, і по рахунках за енергоносії, і по кредитах.
Світовий банк пояснює зростання одразу трьома факторами: ескалацією конфліктів на Близькому Сході, наслідками війни Росії проти України для торгівлі та логістики, а також сильним феноменом Ель-Ніньйо. У такій комбінації дорожчає не лише нафта, а й майже весь ланцюг товарів, прив’язаний до енергоресурсів і агросектору.
Наслідок для споживачів досить прямий: імпортні товари, комунальні платежі та продукти повсякденного попиту до кінця 2026 року можуть коштувати помітно більше. Особливо це відчують країни, залежні від зовнішніх поставок енергії та продовольства.
За прогнозом банку, у 2026 році енергетичні товари зростуть у ціні на 32%. Середня ціна нафти Brent може сягнути 91 долара за барель проти 69 доларів у 2025 році.
Окремо у звіті йдеться про падіння світової пропозиції нафти на 5,2% – це близько 5,5 мільйона барелів на добу. Такий спад стане найбільшим за понад чотири десятиліття, якщо не враховувати період пандемії. Додатковий тиск створить і ринок газу: в Європі його вартість може зрости майже на 60%.
Це насамперед вдарить по транспортуванню. Дорожче пальне означає дорожче перевезення вантажів, а отже – вищу кінцеву ціну для будь-якого товару, який доїжджає до магазину, ринку чи складу.
Світовий банк очікує, що базові продукти харчування подорожчають на 10% у 2026 році та ще на 7% у 2027-му. У сумі це дає 18% зростання за два роки.
Найпомітніше можуть піднятися ціни на зернові та олії. Зокрема, зерно й крупи додадуть 14%, пшениця – 28%, рис і кукурудза – по 10%. Ціни на рослинні олії зростуть на 17%, при цьому соєва олія може подорожчати на 39%, а пальмова – на 14%. Добрива, які напряму впливають на собівартість врожаю, теж можуть зрости в ціні на 14%.
У підсумку дорожчими стануть хліб, борошно, рис, олія та м’ясо, адже ці продукти залежні від цін на зерно, корми, пальне та логістику. Для споживача це означає не один дорогий товар, а поступове подорожчання майже всієї базової корзини.
Окремий ризик – не лише повсякденні витрати, а й вартість грошей. Якщо інфляційний тиск посилюватиметься, центральні банки можуть зберігати високі ставки або навіть підвищувати їх. Це автоматично робить дорожчими споживчі кредити, іпотеку та користування кредитними картками.
Додатково Світовий банк попереджає про 25-відсоткове зростання цін на промислові метали – зокрема мідь та алюміній. Це означає дорожчі технології, будівельні матеріали та автомобілі.
У найгіршому сценарії, якщо війни загостряться або погода вдарить сильніше, нафта може зрости до 105 доларів за барель, а їжа – ще на 12% понад базовий прогноз. Тобто світовий ринок і далі залишається дуже вразливим до геополітики та клімату.
Світовий банк у таких прогнозах зазвичай не драматизує, а фіксує тренди, які вже працюють проти покупця. Для України це також означає додатковий тиск на ціни, адже навіть без прямого дефіциту імпортна енергія й сировина швидко відбиваються на внутрішньому ринку.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що глобальні цінові шоки вже не раз ставали причиною різкого подорожчання продуктів, пального та комунальних послуг у різних країнах. Матеріал про те, як світові кризи впливають на українські ціни.