Ситуація на лінії зіткнення та щоденні загрози з повітря залишаються напруженими, про що свідчить оперативний огляд журналістів «Радіо Свобода». Розповідаємо без зайвого пафосу, до чого готуватися та на що варто звернути увагу пересічним українцям.
Протиповітряна оборона в ніч на 9 листопада знешкодила 271 безпілотник, зокрема 81 реактивний, а також п’ять «Бандеролей» – гібридів дрона та крилатої ракети, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
БЕЗ ТАБУ розповідає, що йдеться про одну з масованих нічних атак, під час якої російські військові застосували 317 ударних БпЛА різних типів, а бойова робота в повітрі тривала й надалі.
За даними Повітряних сил ЗСУ, російські безпілотники запускали з кількох напрямків: із Брянська, Орла, Курська, Приморсько-Ахтарська, Шаталова, Міллерова, а також із тимчасово окупованих територій Донецької області та Криму.
У повідомленні військових ідеться, що російська армія використала 317 ударних БпЛА типу Shahed, з них 105 – реактивні, а також апарати «Гербера» та дрони-імітатори типу «Пародія».
Українські військові зафіксували влучання засобів повітряного нападу противника на 31 локації, ще на дев’яти – падіння збитих уламків. Це означає, що навіть за високого відсотка перехоплення загроза для тилу залишається значною.
Російські військові регулярно атакують українські міста та цивільну інфраструктуру ударними дронами, ракетами, керованими авіабомбами й реактивними системами залпового вогню. Українська влада та міжнародні організації кваліфікують такі удари як воєнні злочини Росії.
У Повітряних силах наголошують, що частина російських безпілотників і надалі перебувала в повітрі, тож бойова робота тривала й після основної хвилі атаки.
У Києві, Дніпрі, Харкові, Одесі та інших великих містах сигнали повітряної тривоги вже давно стали частиною щоденної рутини. Але саме такі нічні атаки щоразу нагадують: загроза не зникла, а російська тактика виснаження триває.
Систематичні нальоти дронів мають не лише військову, а й психологічну мету – змусити людей жити в режимі постійної напруги. Для протидії цьому Україна змушена одночасно посилювати ППО, розосереджувати критичну інфраструктуру та підтримувати темп міжнародної допомоги.
Попри це, ефективність української протиповітряної оборони залишається ключовим фактором захисту міст, енергетики та логістики. Саме тому кожна подібна атака – це не лише цифри у зведенні, а й перевірка стійкості оборони країни.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав про інші масовані російські атаки дронами та роботу української ППО, яка регулярно знешкоджує більшість повітряних цілей.