Британські енергетики планували прокласти підводний кабель між Великою Британією та Ірландією, але натрапили на нездоланну перешкоду — фанатів Гаррі Поттера. Як повідомляє Mirror, компанії довелося змінювати маршрут проєкту вартістю 430 мільйонів фунтів, аби не потривожити вигадану могилу ельфа Доббі.
Британська енергетична компанія Greenlink змінила маршрут підводного кабелю між Великою Британією та Ірландією після протестів фанатів «Гаррі Поттера» через пляж у Фрешвотер-Вест, де знімали сцену поховання Доббі, повідомляє Mirror.
БЕЗ ТАБУ розповідає, що історія вийшла за межі фанатського жарту: йдеться про інфраструктурний проєкт вартістю 430 мільйонів фунтів, який довелося коригувати через публічний тиск.
Первинний план передбачав прокладання 125-мильної лінії через узбережжя Уельсу. Але Фрешвотер-Вест уже давно став місцем паломництва для шанувальників франшизи, які сприймають ділянку як «могилу» ельфа-домовика Доббі.
Після виходу фільму там регулярно залишали камінці з написом «Тут спочиває Доббі» та шкарпетки – попри прохання Національного тресту не псувати екологічно чутливу територію.
Проблема загострилася після того, як керівник проєкту Саймон Ладлам під час інтерв’ю для BBC показав майбутній маршрут кабелю. Після виходу сюжету компанія, за його словами, отримала «сотні дзвінків» від обурених фанатів.
Ладлам зізнався, що спершу не зрозумів, у чому суть претензій. «Я сказав: “Який ще Доббі? Я не знаю Доббі”. Мені пояснили: “Вони прокладають кабель просто через могилу Доббі”», – розповів він.
У підсумку компанія переглянула трасу кабелю і відсунула її від пляжу. Ладлам заявив, що проєкт іде далі, а «Доббі щасливий».
Парадокс історії в тому, що новий маршрут підійшов ближче до реальних археологічних об’єктів бронзової доби. За даними, які наводить Mirror із посиланням на документування ради Пембрукширу та BBC, поруч виявили сліди поховання приблизно 1700–1500 років до нашої ери.
Тобто інфраструктурний проєкт підлаштували під вигадану локацію, але водночас він пройшов поруч із цілком справжніми історичними знахідками. Це добре показує, як попкультура інколи впливає на реальні рішення не менше, ніж формальні охоронні чи технічні обмеження.
У БЕЗ ТАБУ це не перший сюжет, де фанатська спільнота впливає на публічний простір: від меморіалів на місцях зйомок до конфліктів довкола туризму й екологічно вразливих територій.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що попит на локації, пов’язані з відомими фільмами та серіалами, часто створює для місцевих громад не лише прибуток, а й додаткове навантаження на інфраструктуру та природу. У таких випадках межа між фанатською шаною і псуванням простору стає особливо тонкою.