«Експропріація награбованого та крах міфу»: Володимир Огризко про те, чому російські еліти готують палацовий переворот
Колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко пояснює, чому заморожування війни вигідне лише Кремлю та як втрата Криму запустить незворотні процеси в РФ. Про крах путінського режиму, страхи Заходу та зміну риторики Трампа він розповів у новому інтерв'ю.
Математика війни та економічні реалії свідчать про неминучий колапс путінського режиму, а будь-яка спроба заморозити конфлікт лише відтермінує новий напад Росії. Про це заявив дипломат, міністр закордонних справ України у 2007–2009 роках Володимир Огризко.
Як повідомляє БЕЗ ТАБУ, у своєму інтерв'ю для 24 Каналу ексміністр детально проаналізував економічну неспроможність Кремля продовжувати затяжну війну, загрозу втрати тимчасово окупованого Криму для російського диктатора та ймовірність палацового перевороту в Москві.
Економіка абсурду та ціна російського «гарматного м'яса»
Математика війни виявляється невблаганною для агресора. Щоб підготувати, екіпірувати та відправити на фронт одного російського мобілізованого, Кремль змушений витрачати близько 56 тисяч доларів. Натомість українським Силам оборони потрібно в середньому лише 856 доларів, щоб ліквідувати цього окупанта.
«Ці видатки явно не на користь Путіна. Якщо наші екіпажі дронів подвоять щомісячну статистику знищення ворога, російська машина рекрутингу просто захлинеться», – зазначив Володимир Огризко.
Зараз у Росії лунають заклики мобілізувати додатково від 300 до 800 тисяч осіб. Проте ресурс маргіналів, алкоголіків та ув'язнених уже практично вичерпаний. Нова хвиля призову змусить Кремль забирати здорових і працездатних чоловіків безпосередньо з підприємств. Після першої хвилі мобілізації з Російської Федерації (РФ) втекло до мільйона громадян. Вилучення ще пів мільйона робочих рук призведе до колапсу російської економіки, яка вже зараз захлинається від дефіциту кадрів.
Пастка «заморозки» та кримський тупик для Кремля
Будь-які розмови про перемир'я чи заморожування конфлікту по лінії фронту дипломат називає добровільною відмовою України від власних можливостей. Україна вже мала подібний досвід після 2014–2015 років, який у підсумку завершився повномасштабним вторгненням у 2022 році. Будь-яка передишка зараз буде використана Москвою виключно для підготовки до нового нападу.
Натомість реальний перелом у війні може розпочатися з Криму. Логістика для російського угруповання на півострові стає критичною.
«Втрата Криму для Путіна особисто – це катастрофа. Путін починав з Криму, це його державницький міф. Якщо цей міф буде зруйновано, підрізається ідеологічне підґрунтя, на якому стоїть сьогоднішній путінський режим», – наголосив ексміністр.
Ядерний шантаж та реакція Заходу
На думку військових експертів, до яких апелює Огризко, загроза застосування Росією тактичної ядерної зброї є малоймовірною і виконує роль виключно «лякалки». Технологічно застосувати стратегічну зброю проти України неможливо, а удар тактичною ядерною зброєю з радіусом дії 30 на 30 кілометрів не змінить ситуацію на фронті, проте матиме катастрофічні наслідки для самого Путіна.
Водночас дипломат критикує західних партнерів за брак рішучості. Якби США, Франція чи Велика Британія розмістили свої ядерні озброєння у Польщі, Фінляндії чи країнах Балтії, ефект стримування спрацював би миттєво. Наразі ж Путін продовжує випробовувати реакцію Північноатлантичного альянсу (НАТО), запускаючи безпілотники у повітряний простір Румунії чи Польщі, оскільки бачить страх ескалації з боку європейських лідерів.
Чому повітряний терор не зламає українців
Не маючи значних успіхів на полі бою, російська армія вдається до масованих ракетних ударів по цивільній інфраструктурі. Проте ця стратегія залякування, яка працює в російській системі координат «цар – раби», абсолютно неефективна в Україні, де суспільство побудоване на горизонтальних зв'язках.
«В українській системі удар з боку когось змушує швидко зорієнтуватися, встановити горизонтальні зв'язки і протидіяти. В путінську голову ця логіка не вкладається», – зазначає Огризко.
Як приклад він навів молоде подружжя в Києві, яке наступного дня після руйнівного обстрілу Лук'янівки безкоштовно роздавало каву містянам, котрі допомагали розбирати завали. Путінська надія на паніку розбивається як мильна бульбашка.
Палацовий переворот та фактор Трампа
Огризко переконаний, що класичного народного бунту в Росії чекати не варто, адже російське суспільство історично звикло до рабського підпорядкування. Проте реальним є сценарій палацового перевороту. Російські еліти починають усвідомлювати, що Путін веде країну до катастрофи. Внутрішня напруга зростає через перерозподіл власності та арешти мільярдерів. Коли економічний колапс збіжиться з військовими поразками, гнила конструкція РФ може посипатися, а розпад почнеться з Чечні та Сахи (Якутії).
Щодо міжнародної підтримки та позиції Дональда Трампа, дипломат вважає його прагматичним політиком, який прагне асоціюватися виключно з переможцями. Щойно Україна доведе свою технологічну та військову перевагу на полі бою, риторика Вашингтона плавно зміниться на користь Києва, а Трамп відійде від проросійських наративів.
Питання стабільності путінського режиму та економічного тиску на РФ залишаються ключовими у прогнозах аналітиків. Раніше міжнародні експерти неодноразово наголошували на тому, що санкційні обмеження поступово позбавляють російський військово-промисловий комплекс доступу до високотехнологічних компонентів. Водночас внутрішні міжусобиці серед російського генералітету лише поглиблюють кризу управління в Кремлі.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що російські еліти шукають шляхи виходу з війни на тлі погіршення економічної ситуації в країні-агресорці.
