Журналіст Михайло Ткач про "грузинський прорив" та велику гру, що її затіяли Міхеїл Саакашвілі та Петро Порошенко.
Я не підтримую жодну зі сторін. Підтримую закон.
І коли одна людина для боротьби з опонентом демонструє що закон можна застосовувати вибірково, перетворюючи закон на іграшку, тоді дуже важко пояснити і ще важче розуміти, чому це не можуть робити інші?
Вибори не дають обраному право управляти законами, вони дають право бути гарантом законів. Найвищий рівень - це відповідальніть за те який приклад побачать люди. Який сигнал вони отримають. Це історична можливіть продемонструвати - за правилами чи як завжди.
Двоє колишніх друзів дозволили собі гру без правил. І коли закон не діє - правоохоронці це лише люди яким з гідністю потрібно годувати родини. Вони зберігають гідність коли служать закону, а не людині. І не важливо мова про кордон якого масштабу, країни чи окремої будівлі.
І вже було на жаль достатньо прикладів аби переконатись раз і назавжди, що коли мова йде про захист закону - то шанси є. Коли мова йде про захист інтересів окремих людей, зведення рахунків, тощо - ситуація непередбачувана.
Саме тоді начальник поїзда інтерсіті має червоніти, опинившись посередині дошки, коли по обидва боки грають політики, а додому використанними повертатись звичайним людям.
Пост Михайла Ткача на фейсбуці