Кабінет міністрів планує закрутити гайки у системі бронювання від мобілізації через надто стрімке зростання кількості «критичних» працівників, про що заявив премʼєр-міністр Сергій Корецький, як повідомляє телеграм-канал УНІАН.
Уряд готує зміни до системи бронювання від мобілізації, а головною причиною називає зловживання статусом «критичних» підприємств, повідомляє OBOZ.UA з посиланням на джерела в Кабміні та публічні заяви прем’єр-міністра Сергія Корецького.
БЕЗ ТАБУ розповідає, чому в Кабміні заговорили про перегляд правил, кого це може зачепити та які ризики бачать у такій реформі бізнес і антикорупційні органи.
За наявною інформацією, влада хоче переглянути критерії, за якими підприємства отримують право бронювати працівників. У Кабміні це подають як спробу «зробити систему справедливішою» та прибрати схеми, коли бронювання використовують не для забезпечення критичних потреб держави, а як спосіб убезпечити штат від мобілізації.
Корецький публічно визнав, що в системі є проблеми, а темпи зростання кількості заброньованих і людей з відстрочкою, за його словами, надто високі. Він також наголосив, що потреби Сил оборони у людях залишаються значними.
Окреме занепокоєння викликала ідея створення Координаційного центру при Кабміні, який мав би брати участь у погодженні рішень щодо критичності підприємств і можливого розширення квот на бронювання. Критики вважають, що це може ускладнити процедуру та розмити відповідальність між органами влади.
У висновку Національного агентства з питань запобігання корупції прямо зазначалося, що у проєкті постанови не визначено граничного строку розгляду документів, а це створює ризики непрозорих рішень та корупційних практик.
Народний депутат Ярослав Железняк публічно назвав цю модель небезпечною і припустив, що новий орган може перетворитися на ще один інструмент ручного впливу. Водночас у Кабміні наполягають, що центр буде лише дорадчим, а фінальні рішення залишаться за відповідними органами.
Під перегляд можуть потрапити не лише підприємства оборонно-промислового комплексу, а й енергетики, комунальної сфери та інші компанії, які мають статус критично важливих. Саме тут, за словами урядовців, і відбуваються найбільш помітні зловживання: коли формально невелике виробництво отримує широкі можливості бронювати штат, хоча реальний внесок у критичні потреби держави може бути мінімальним.
Водночас бізнес побоюється, що під час «зачистки» системи постраждають і ті, хто працює легально та сумлінно. Особливо це стосується підприємств, які працюють у воєнний час, забезпечують енергетику, логістику або виробництво для армії, але залежать від збереження кадрів.
За словами джерел у Кабміні, загальної мети «розбронювати» сотні тисяч людей немає. Йдеться радше про точкове виявлення схем і посилення контролю за тими підприємствами, які формально відповідають вимогам, але фактично використовують статус критичності як інструмент обходу мобілізації.
Експерти ж наголошують: якщо правила змінюватимуться без чітких строків, процедур і перехідного періоду, це може вдарити по виробництву та підготовці до опалювального сезону. Тож ключовим залишається не сам перегляд, а те, наскільки прозоро і передбачувано його проведуть.
Уряд, зі свого боку, обіцяє завершити роботу над змінами найближчим часом. Чи стануть нові правила точковим ударом по схемах, чи перетворяться на ще одну бюрократичну пастку для бізнесу, стане зрозуміло після оприлюднення остаточного тексту постанови.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що в Україні вже обговорювали посилення контролю за бронюванням працівників і перегляд критеріїв критичності підприємств, детальніше про це – у наших попередніх матеріалах.