Російські пропагандисти та депутати раптово усвідомили, що Китай не збирається воювати замість них, а внутрішній фронт РФ тріщить по швах. Журналіст Денис Казанський розбирає скиглення рупорів Кремля, які замість «Києва за три дні» тепер панічно чекають на повторення революції 1917 року.
Російська імперська пиха зіткнулася з жорстокою реальністю: виявляється, «друга армія світу» не здатна впоратися з Україною без допомоги старшого китайського брата. А поки в Кремлі чекають на порятунок від Пекіна, російські військові експерти вже відкрито панікують через загрозу нового 1917 року.
Як повідомляє БЕЗ ТАБУ, про зміну риторики окупантів детально розповів журналіст Денис Казанський у своєму новому відеоогляді.
Ще недавно російські пропагандисти обіцяли розправитися з Україною «однією лівою». Тепер же депутат Державної думи РФ від провладної партії «Єдина Росія» Костянтин Затулін бідкається, що Китай виявився ненадійним союзником. За його словами, Захід активно допомагає Україні, тоді як Пекін не поспішає надавати пряму військову допомогу Російській Федерації, яка безнадійно ув'язла в боях за Малу Токмачку.
«Китай зовсім не зацікавлений у тому, щоб Росія перемогла, а навпаки, використовує розв'язану Путіним війну у своїх інтересах, щоб збагачуватися за рахунок Росії», – зазначив російський політик.
Пекіну справді не потрібна швидка перемога Москви. Китай є головним вигодонабувачем цього конфлікту: поки РФ виснажує свої ресурси, Піднебесна купує російську нафту й газ із величезними знижками та повністю підпорядковує собі внутрішній ринок країни-агресорки. Таким чином, Володимир Путін діє не в інтересах власної держави, а на користь економіки Китаю.
Російські можновладці та пропагандисти обожнюють маніпулювати темою «історичної справедливості» та «споконвічних територій». Проте, якщо керуватися цією логікою, Китай мав би підтримувати саме Україну. Історично Пекін сам неодноразово ставав жертвою російської імперської експансії.
Зокрема, території, на яких сьогодні розташовані Хабаровськ та Владивосток – це землі, які історично належали Китаю, допоки їх не загарбала Російська імперія. Тож якщо у Кремлі так прагнуть повертати «історичні території», їм варто було б почати з повернення цих міст Китаю, а не висувати претензії сусіднім суверенним державам.
Паралельно з цим у російському медіапросторі наростає паніка через ситуацію всередині самої РФ. Військовий аналітик та пропагандист Костянтин Сівков, який у 2022 році самовпевнено прогнозував вихід окупаційних військ на західні кордони України за кілька днів, тепер б'є на сполох.
Він відкрито заявляє, що внутрішній фронт Росії дав серйозну тріщину. Систематичні удари українських безпілотників по російських нафтопереробних заводах та військових об'єктах у глибокому тилу руйнують міф про безпеку та змушують населення ставити незручні запитання керівництву країни.
Сівков прямо порівнює нинішній стан російського суспільства з подіями лютого 1917 року, коли успіхи на зовнішньому фронті були нівельовані внутрішнім вибухом і революцією. Це свідчить про те, що стратегія перенесення бойових дій на територію агресора є надзвичайно ефективною та дестабілізує путінський режим.
Для України це чіткий сигнал: тиск на військову та економічну інфраструктуру РФ необхідно лише посилювати, адже внутрішня міцність ворога виявилася набагато крихкішою, ніж намагається показати кремлівська пропаганда.
Варто зауважити, що невдоволення серед російських військових та пропагандистів наростає на тлі відсутності значних успіхів на полі бою та колосальних втрат живої сили. Раніше БЕЗ ТАБУ писав про те, як економічна залежність Росії від Китаю заганяє Кремль у глухий кут, позбавляючи його геополітичної самостійності.