Народний депутат Олексій Гончаренко опублікував серію резонансних дописів із закликами до поетапних переговорів з Росією, що викликало хвилю обурення в парламенті. Як повідомляє видання NV, у фракції «Європейська Солідарність» уже відхрестилися від ініціатив свого колеги.
Депутат Верховної Ради Олексій Гончаренко опублікував серію дописів про необхідність переговорів із Росією після останніх подій у війні, що спричинило гостру реакцію в його фракції та серед колег у парламенті. Про це повідомляє Радіо Свобода.
БЕЗ ТАБУ розповідає, що в цих заявах ішлося не лише про припинення вогню, а й про можливі політичні поступки, які частина депутатів сприйняла як неприйнятні.
У своїх дописах Гончаренко написав, що Україна нібито «програє війну», втрачає людей, економіку та ресурси, а тому має шукати шлях до домовленостей. Він також заявив, що «потрібно домовлятися» і розпочинати з припинення ударів по цивільній інфраструктурі, портах та енергетичних об’єктах.
Серед іншого нардеп припустив, що Україна могла б говорити про нейтральний статус, а питання членства в Північноатлантичному альянсі (НАТО) назвав таким, що може коштувати країні надто дорого. Окремо він торкнувся теми мови, віри та Донбасу, запропонувавши відкладати найскладніші рішення до моменту, коли припиняться удари по українських містах.
Гончаренко також писав, що серед можливих варіантів щодо Донбасу є «зупинка по лінії», нейтральна зона та відведення військ під контролем ООН.
Опоненти в парламенті назвали такі пропозиції неприйнятними. Колега Гончаренка по фракції «Європейська Солідарність» Володимир В’ятрович заявив, що йдеться не про переговори, а про прохання про пощаду перед агресором.
Сама фракція оприлюднила заяву, в якій наголосила, що мир не може означати капітуляцію української державності та ідентичності. У заяві також підкреслено, що Україна після війни має залишитися сильною, озброєною, демократичною і європейською, зі своєю армією, мовою та вірою.
За даними матеріалу, рішення ухвалили одноголосно повним складом фракції, що фактично означало публічне відмежування від позиції самого Гончаренка.
Паралельно Росія й надалі відкидає будь-які варіанти часткового перемир’я. 1 жовтня російський лідер Володимир Путін назвав ідею обопільного припинення ударів по енергетичній інфраструктурі та цивільних суднах «безглуздою».
Речник Кремля Дмитро Пєсков 2 жовтня повторив, що Москва не хоче «фрагментарних» домовленостей, а наполягає лише на комплексній угоді. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров ще раніше заявляв, що мир, на його думку, можливий лише за відмови України від НАТО і визнання російських претензій на окуповані та неокуповані території.
Це вкотре підкреслює розрив між публічною риторикою російської влади та будь-якими реальними умовами для переговорів. У такій ситуації заяви українських політиків про «поступки» виглядають не як наближення миру, а як політичний сигнал, який може лише загострювати внутрішню дискусію.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що дискусії про можливі перемовини з Росією регулярно стають причиною конфліктів усередині українського політикуму, особливо коли йдеться про мову, території та формат майбутніх гарантій безпеки. У попередньому матеріалі ми також розповідали про суперечки навколо мирних ініціатив і реакції на них у парламенті.