Громадський рух PROSUD аналізує біографії кандидатів, що претендують на посади в оновленому Верховному суді. До нової структури прагнуть потрапити старі кадри із сумнівною репутацією. Сайт Без Табу публікує нове розслідування громадських активістів.
Триває конкурс до Верховного Суду України – касаційної інстанції в судовій системі України. Одним із етапів конкурсу є проходження кандидатами перевірки критеріям доброчесності та професійної етики у Громадській раді доброчесності. 27 квітня 2017 року останньою був затверджений висновок про невідповідність одного із кандидатів на посаду судді Верховного Суду – Федотова Ігоря В’ячеславовича. Тепер для того аби суддя продовжив участь у конкурсі йому потрібно отримати 2/3 голосів від складу всієї Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
Федотов Ігор В’ячеславович - кандидат на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. За результатами анонімного письмового тестування Ігор В’ячеславович отримав 81,75 балів та 95,5 балів – за практичне завдання. Із загальним результатом 177,25 балів Ігор Федотов посідає друге місце у рейтингу.
Нас дуже зацікавила вже сама біографія Федотова Ігоря В’ячеславовича. Він був громадянином Росії та до 2002 року там проживав. Отримав освіту у Військовому університеті Міністерства оборони Російської Федерації.
На початку 1990-х рр. він служив військовим інженером в Східній Німеччині. Пізніше проходив військову службу у м. Хабаровську та м. Кубінка в Росії. А у 1999 році Президент РФ Борис Єльцин призначає його суддею військового суду в місті Білогірськ, Амурська область. Цікаво, що у своїй біографії Федотов вказав, що він був не суддею, а членом цього суду. Лише 13 серпня 2002 року Ігор Федотов залишає суддівську посаду у Росії та достроково звільняється у запас з військової служби в Росії.
І саме тут починається найцікавіше, оскільки виникає питання – а коли він вийшов з громадянства Росії? У своїй анкеті кандидат вказує, що був громадянином Росії до 2001 року.
Однак, у нас виникають сумніви у правдивості цієї інформації. Очевидно, що І.Федотов не міг бути військовим у Росії і при цьому не бути громадянином Росії. Отже, до 13 серпня 2002 року він однозначно мав це громадянство і у анкеті вказана невірна інформація. Громадянином України він став у 2001 році, тобто до закінчення служби у армії нашого ворога. А це означає, що на момент отримання громадянства України він мав громадянство Росії. За законодавством України він мав надати підтвердження виходу із громадянства іншої держави. Однак такого підтвердження у досьє ВККС немає. Тому цілком ймовірно, що він до сих пір є громадянином країни-агресора.
Йдемо далі. У 2003 році указом Президента Ігор В’ячеславович призначений на 5-річний термін до військового місцевого суду Черкаського гарнізону. І тут теж є особливість. Справа у тому, що відповідно до ст. 127 діючої у 2003 році редакції Конституції України суддею міг стати громадянин України, не молодший двадцяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою. Ми не знаємо, як рахували проживання в Україні, але біографія судді показує, що станом на 2003 рік Федотов проживав в Україні максимум 1 рік.
Тим не менше, з 2003 року Ігор Федотов починає будувати свою кар’єру в українських судах. У 2009 році, Ігор В'ячеславович призначений у цьому ж суді безстроково. Однак майже одразу указом Президента переведений на посаду судді військового місцевого суду Київського гарнізону. А вже через рік, у 2010 році, І.Федотов йде на підвищення і призначається на посаду судді Київського апеляційного адміністративного суду, де працює до сих пір.
Суддя є багатодітним батьком. За даними анкети у нього троє синів та дочка. З декларацій випливає, що він спочатку жив з двома дітьми та своєю мамою, а з 2015 року – з сином і дружиною. У 2016 – з дружиною та іншим сином. Цікаво, що І.Федотов з вересня 2015 року виплачує аліменти на утримання дитини.
Проживати у гуртожитку, мабуть, незручно, тому незабаром суддя отримав у користування краще житло. У своїй декларації за 2016 рік Ігор В’ячеславович зазначив право на користування будинком у елітному котеджному містечку у с. Гора, Бориспільського району. Будинок на 287,9 м² та 10 соток землі під ним належить 76-річній матері судді Федотовій Наталії Миколаївні. Сотка землі в цьому районі коштує близько 240 тис. грн. Виходить, що за всю ділянку Наталія Миколаївна заплатила 2,4 млн. грн. Смішною видається і вказана суддею вартість будинку – 485 243 грн, адже вартість подібного будинку в цьому ж районі – близько 7 млн.грн.
Ми знайшли цей будинок та хочемо показати його вам:
Та найцікавіше те, що як вказав сам Ігор Федотов у своїй декларації, отримав він право на користування цим будинком ще у червні 2014 року. Відповідно, суддя мав би вказати це у своїй декларації за 2014 та 2015 роки. Втім, даної інформації Ігор В’ячеславович не вніс, а матір, начебто, не дала згоду декларувати інформацію про це майно. Враховуючи вартість цього майна, а також великі сумніви у спроможності матері, яка вже є у похилому віці, придбати таке майно, стає зрозумілим, чому суддя забував його декларувати, а мати не дозволяла це робити. У будь-якому випадку це грубе порушення Закону України «Про запобігання корупції», що і стало однією із причин для прийняття негативного висновку Громадською радою доброчесності відносно Федотова Ігоря В’ячеславовича.
У зв’язку з проживанням судді у елітному маєтку виникає питання – чи відмовся він від квартири у гуртожитку? Оскільки тепер йому є де жити, то цю квартиру можна віддати тому, хто дійсно потребує житла. А таких дуже багато.
Окрім будинку та землі під Києвом, матір судді володіє квартирою в Черкасах (вулиця Богдана Хмельницького). Саме за цією адресою зареєстрований ФОП на ім’я Федотової Наталії Миколаївни. Основним її видом діяльності є «Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування». Також Наталії Миколаївні належить садовий будинок з банею на 80 м² у с. Софіївка, що за 40 км від Черкас.
У декларації за 2015 рік Ігор Федотов також вказав право користування квартирою своєї дружини – Кувшиннікової Юлії Сергіївни. Квартира на 65 м² знаходилася за адресою м. Київ, вулиця Драгоманова. Її задекларована вартість – 290 375 грн. Але це не відповідає дійсності, оскільки відповідно до рішення суду, на підставі якого теща судді набула право власності на ½ цієї квартири її вартість становить 1 328 137,29 грн. Втім, як зазначається у висновку Громадської ради доброчесності, ця квартира була продана у 2016 році. Отримані за квартиру гроші суддя був зобов’язаний задекларувати як дохід дружини. Однак, у декларації за 2016 рік, дана інформація відсутня, що теж є порушенням Закону України «Про запобігання корупції».
28-річна дружина судді займається бізнесом у Черкасах. Вона є власником 33,34 відсотків ТОВ "КЛАСІКБУДІНВЕСТ", основним видом діяльності якого є «Будівництво житлових і нежитлових будівель». Розмір внеску Кувшиннікової Юлії Сергіївни до статутного фонду компанії становить 600 030,00 грн. Класікбудінвест володіє майже 2 гектарами землі у престижному черкаському мікрорайоні Дахнівка. На земельній ділянці у 1,98 га, яка мала статус земель оздоровчого призначення заплановано побудувати 90 двоповерхових сучасних елітних таун-хаусів.