Через системні обстріли підприємств та складів держбюджет України у IV кварталі може недоотримати до 160 мільярдів гривень, про що повідомляє TSN.ua з посиланням на економіста Олега Пендзина. Така прірва в казні загрожує насамперед фінансуванню армії та тягне за собою нове зростання цін у магазинах.
Російські удари по цивільному бізнесу б’ють не лише по виробництву, а й по доходах державного бюджету. За оцінкою економіста Олега Пендзина, у четвертому кварталі казна може недоотримати до 160 мільярдів гривень, що напряму позначиться на фінансуванні оборони та цінах у магазинах.
Як повідомляє БЕЗ ТАБУ, втрати пов’язані зі зупинкою підприємств, руйнуванням складських комплексів і падінням товарообігу, а також із ризиком підвищення податків у найближчі роки.
За прогнозом Пендзина, у найгіршому сценарії в останньому кварталі року держава може втратити до 22% власних планових доходів. У грошовому вимірі це близько 160 мільярдів гривень – сума, зіставна з майже половиною річних соцвиплат або більш ніж половиною витрат на освіту і науку.
Економіст пояснює, що йдеться насамперед про недоотримання коштів саме тим сектором, який фінансує оборону. Тож уряду доведеться терміново шукати джерела для перекриття цієї «дірки» в бюджеті.
Основні причини просідання – руйнування бізнесу, витрати на відновлення після обстрілів і додаткові витрати на пальне для генераторів.
За оцінкою експерта, надходження від податку на прибуток можуть скоротитися на 30–35% від річного плану, а від ПДВ – на 18–20%. Це наслідок не лише руйнування складів, а й падіння купівельної спроможності українців.
Окремо Пендзин звертає увагу на можливе підвищення ПДВ на 1% із 2027 року. Уряд пов’язує цю ініціативу з потребою профінансувати програму страхування бізнесу від воєнних ризиків.
Формально такий крок має дати бюджету близько 1 мільярда гривень додаткових надходжень, але на практиці податок на додану вартість сплачує кінцевий споживач. За словами економіста, зростання ПДВ на 1% математично додасть до ціни товару 0,83%, а в реальному ланцюжку «виробник – склад – дистриб’ютор – магазин» подорожчання на полицях може становити 1,5–2%.
Ситуацію ускладнює і те, що за останні два місяці, за оцінкою Пендзина, через обстріли бізнесу бюджет уже недоотримав 32 мільярди гривень. На тлі таких втрат розмова про нові джерела доходів для держави стає не теоретичною, а цілком практичною.
У підсумку йдеться не лише про макрофінансову нестачу, а й про дуже конкретні наслідки для покупців. Коли бізнес працює в умовах постійних атак, а держава шукає, чим закрити бюджетні діри, ціни в магазинах ростуть майже автоматично.
Проблема в тому, що для українців податкові зміни та бюджетні втрати найчастіше відчуваються не в таблицях Мінфіну, а на касі супермаркету. Саме тому будь-які прогнози щодо дефіциту бюджету варто читати не як абстрактну економіку, а як попередження про майбутню вартість щоденних покупок.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що через воєнні ризики та руйнування інфраструктури український бізнес уже неодноразово попереджав про здорожчання товарів і послуг. Читайте також інші матеріали БЕЗ ТАБУ на тему економіки.