Деталі зʼясовуються: першоджерело поки тримає інтригу щодо події

У стрічці новин зʼявилися перші кадри з місця події, проте офіційні відомства не поспішають із подробицями, як повідомляє ТСН.

Міністерство оборони України попередило, що за поширення в соцмережах фото, відео або репостів із чутливою інформацією про військових, техніку та роботу протиповітряної оборони може настати кримінальна відповідальність аж до 12 років ув’язнення. Відомство пояснило, які саме дані не можна публікувати під час воєнного стану.

БЕЗ ТАБУ розповідає, що йдеться не лише про публічні пости у Facebook, Instagram, TikTok чи Telegram, а й про пересилання таких матеріалів у приватних чатах і месенджерах.

Що саме заборонено публікувати

Як наголосили в Міноборони, обмеження стосуються інформації, яка може допомогти ворогу встановити місце розташування та дії Сил оборони. Під заборону потрапляють адреси, координати, геолокації та орієнтири військових частин і підрозділів.

• місця розташування військових частин і підрозділів;
• маршрути, напрямки руху та час переміщення військових;
• фото й відео штабів, казарм, блокпостів, укріплень та інших оборонних споруд;
• дані про кількість, розташування і переміщення військової техніки та озброєння, зокрема систем протиповітряної оборони (ППО) й артилерії;
• наслідки ударів по військових об’єктах, місця влучань і результати роботи ППО;
• деталі, за якими можна визначити місце перебування військових: дорожні знаки, назви вулиць, характерні будівлі, панорами місцевості та геомітки.

У відомстві підкреслюють, що навіть без адреси чи назви об’єкта противник може зіставити дрібні деталі на фото або відео й встановити локацію. Особливо небезпечними називають публікації в режимі реального часу.

Яка відповідальність загрожує

За несанкціоноване розголошення таких відомостей передбачена кримінальна відповідальність за статтею 114-2 Кримінального кодексу України.

1. від 3 до 5 років ув’язнення – за незаконне поширення інформації про направлення або переміщення зброї та боєприпасів в Україні чи територією України;
2. від 5 до 8 років – за розголошення даних про рух або розташування українських військових формувань, якщо їх можна ідентифікувати на місцевості;
3. від 8 до 12 років – якщо дії вчинено за попередньою змовою, з корисливих мотивів, для передачі інформації агресору або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, за відсутності ознак державної зради чи шпигунства.

У міністерстві окремо зазначили, що для настання кримінальної відповідальності не обов’язково доводити факт передачі даних ворогу. Достатньо встановити ознаки правопорушення, передбачені законом.

Те, що інформація вже з’явилася в інтернеті, не означає, що її можна безпечно або законно пересилати далі. У Міноборони радять орієнтуватися на офіційні повідомлення Генерального штабу Збройних сил України, Міністерства оборони, Служби безпеки України та інших уповноважених органів.

Що ще нагадали про воєнний стан

У відомстві також нагадали, що під час воєнного стану в Україні діють окремі обмеження, пов’язані з інформаційною безпекою. Вони стосуються не лише медіа, а й звичайних користувачів соцмереж, які можуть поширити небезпечні дані навіть без злого наміру.

На тлі повномасштабної війни такі правила виглядають не формальністю, а базовою вимогою безпеки. Публікація геолокації, фото техніки чи відео з місця обстрілу може створити ризик не лише для військових, а й для цивільних.

Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що в Україні неодноразово застерігали від публікації координат, кадрів роботи ППО та інших чутливих даних у відкритому доступі. У подібних матеріалах видання не раз наголошувало, що війна вимагає від користувачів соцмереж не меншої дисципліни, ніж від офіційних структур.