Без Табу розповідає, хто віддав наказ на знищення кількох сотень дерев у одному з найбільш брудних міст Європи – Запоріжжі. Також у матеріалі: Чи замінить новий ТРЦ чисте повітря, чи зможе афера під прикриттям тітушок підняти громадськість та що буде далі.
Інколи політичні діячі локального масштабу демонструють видатне вміння спиляти гілку, на якій доводиться сидіти, і при цьому не впасти донизу. Часом про гілки та дерева в цілому говорити доводиться в прямому, а не в переносному сенсі.
Наприклад, у Харкові кілька років тому за наказом пустунчика долі Геннадія Кернеса пустили під сокиру частину Центрального парку імені Горького, аби на звільненому місці побудувати ділянку автомагістралі. Чи знизився рейтинг чергового «міцного господарника» на фоні протестів громадськості? Аж ніяк, половина харків’ян досі охоче голосуватиме за сепаратиста в інвалідному візку, якого бояться навіть прокурори. Не дивно, що вже цієї весни у саду Шевченка заради будівництва паркінгу комунальники влаштували міні-лісоповал. Ніхто ж не заважає.
Куди більш дика історія відбулась в часи Януковича у Херсоні (та продовжується нині). Там місцева влада, не хвилько не вагаюсь, знищила сквер у пішохідній частині міста та зруйнувала культові Театральні сходи разом зі стелою Героїв Сталінграду, а на тому місці збудувала потворний ТРЦ «Суворовський», який вже п’ять років стоїть опудалом, бо будівля – аварійна та фактично "пливе".
Історія отримала продовження в Запоріжжі: цього тижня там знищили сквер Яланського, одну з негласних історичних пам’яток міста. Півтисячі дерев спиляли так швидко, що місцеві мешканці навіть не встигли зрозуміти, що діється. Розчистку земель влаштували геть не з ініціативи муніципальної влади – з’ясувалося, що ласий шматочок території міста щонайменше років з десять вже не є об’єктом державної власності. Його під прикриттям нібито сторонньої офшорної компанії з Кіпру якось приватизував не без порушення певних законодавчих норм одіозний бізнесмен Володимир Кальцев. Фактично все було оформлено як оренда на 49 років, але добре відомо, чим подібні угоди завершуються в житті, а не на папері.
Сквер Яланського у центрі Запоріжжя знищено
фото - akzent.zp.ua
фото - akzent.zp.ua
фото - akzent.zp.ua
За межами регіону цей персонаж відомий перш за все чи то унікальним невезінням, чи то банальним політтехнологічним недопрацюванням. Програти п’ять разів вибори міського голови без найменшої роботи над помилками ще треба вміти. При цьому два місяці він таки містом покерував, будучи в статусі в.о. і паралельно на посаді секретаря міськради.
На початку нульових Кальцев також намагався гратися в опозиціонера, надаючи ефірний час на власному телеканалі опальному тоді Віктору Ющенку і отримавши за кілька років на знак вдячності місце в команді голови ОДА Євгена Червоненка. Але вчасно для себе хитрий ділок зрозумів, що вигідніше мати справу з найбільш популярною в рідних краях політсилою – Партією Регіонів. Його старший брат - Сергій Кальцев - навіть обрався від ПР до сьомого скликання Верховної Ради і проголосував за диктаторські закони 16 січня 2014 року.
У січні один із запорізьких інформаційних порталів опублікував величезне інтерв’ю із Кальцевим (перше за шість років, до речі). Той, хто читав його уважно, вже тоді мав би насторожитися: «вічно другий» відверто говорив про майбутнє знищення скверу та будівництво на його місці найбільшого у Запоріжжі ТРЦ (звичайно, Запоріжжю конче на вистачає ТРЦ). Виправдовувався він при цьому звичними скаргами на те, що в місті на фоні сусідніх обласних центрів геть не розвинена торгівля, а економіка зависла в реаліях кінця дев’яностих. Та пожалівся, що його син разом із тоді ще нареченою вбрання для весілля купували у Дніпрі, бо вдома купувати не було чого. Для повноти картини не вистачало лише палкої промови про суттєве збільшення кількості робочих місць.
Серед красивих слів загубилося доречне зауваження Володимира Федоровича: мовляв, будь-які роботи на ділянці розпочнуться не раніше березня і лише у випадку повного узгодження проекту торговельного центру із міською владою. Сам Кальцев зараз, до речі, є депутатом Запорізької міськради від партії «Наш край», в числі співзасновників якої він перебуває разом зі старшим братом. На дворі вже серпень 2018, але запорізькі джерела все ще стверджують, що до консенсусу далеко. І це незважаючи на те, що в міськраді уламки колишньої ПР мають нехай і нестійку, та достатню для ухвалення важливих рішень більшості. А от сквер вже знищили.
Нагадування владі про її злочин / akzent.zp.ua
Аморфна зазвичай в політичному плані громадськість цього разу виявила небайдужість. Воно й не дивно: Запоріжжя давно є одним з найбільш забруднених міст не те що України, а Східної Європи в цілому, поточні обсяги зелених насаджень від екологічної катастрофи майже не рятують. А якщо дерева ще й масово знищувати, то покращення точно не настане. Більшість мешканців виступають категорично проти будівництва ТРЦ, хоча знаходяться й ті, кого руйнування скверу Яланського відверто потішило. Для агресивно налаштованої меншості це була не історична місцина, а прилисток для безхатьків та наркоманів (спонсор цього речення – хештег #МояНоваПоліція). Дивний аргумент, відверто кажучи, але нічого вже з цим не вдієш.
Зате не дивно, що окремі політичні сили та організації вже намагаються піднімати власні рейтинги за рахунок чи то боротьби із проектом Кальцева-молодшого, чи то за рахунок активної її імітації. Запорізький осередок «Національних дружин», скажімо, дуже вдало долучився до знесення нашвидкуруч змайстрованого на території колишньої алеї паркану. І хоча більшість протестуючих насправді були пересічними та майже аполітичними громадянами, лаври організаторів тепер приписують собі «дружинники».
Все тільки починється / akzent.zp.ua
От і думай тепер, давати чи не давати деяким людям право свідомого вибору, оскільки обирають вони діячів, що працюють геть не на конструктив. Бо в Запоріжжі поточна політична еліта ходить по колу вже років 15, міняючись лише посадами. І прийшли умовні брати Кальцеви до влади не самі, а з ініціативи виборців. Біда та й годі.
З повагою,
Гриць Якович Вареник, літературознавець