Міністр оборони Рєзніков заявив, що наша країна працює над тим, щоб отримати власні далекобійні ракети на дальність понад 1000 км, на що виділені гроші з держбюджету. Така зброя нам справді треба для успішного переносу війни на територію рф.
Можна, звісно, й додати скепсису, бо до початку повномасштабного вторгнення орків наша країна так і не впоралась із тим, щоб мати хоч одну дослідну батарею ОТРК "Грім", він же "Сапсан" під балістичну ракету на дальність до 500 км. Але можливо, що базою для вітчизняної ракети середньої дальності є не "Грім", а інша забута розробка.
Ще в 2014 році КБ "Південне" заявляло, що працює над комплексом "Коршун" під дозвукову крилату ракету, аналогічну російській Р-500 (більш відомій як "Іскандер-К"). Тоді заявлялось, що "Коршун" матиме дозвукову швидкість і дальність польоту до 300 км з масою БЧ в 480 кг. Обмеження по дальності було задано штучно, бо тоді навіть росія "про людське око" дотримувалась норм угоди РСМД (про обмеження на ракети середньої дальності).
Минуло 9 років, і звісно, що використовувати "Коршун" в його саме початковій конфігурації для вітчизняної ракети середньої дальності уже не зовсім доцільно, треба використовувати й нові напрацювання. І схоже, що тут в нагоді став "Нептун".
Осінню 2021 року Коростельов заявляв про намір зробити версію "Нептуна" для ударів по наземним цілям. Деяку "теоретичну базу" під це питання "підкинули" самі орки, коли весною-літом 2022 року використовували протикорабельні ракети П-800 і Х-35У для ударів по Одесі та Миколаєву. Ну а тепер русня сама боїться і припускає, що для ударів по об’єктам в тимчасово окупованому Криму міг бути використаний й адаптований "Нептун", бо якби інакше п*дари знайшли б маршову ступінь від Р-360.
Подібні проекти з адаптацією ПКР для ударів по наземним цілям веде Туреччина, під індексом Kara Atmaca. І навіть Японія, яка хоче переробити свою протикорабельну Type 12 на дальність до 280 на далекобійну КР з дальністю до 1200 км для ударів по Китаю.
Дозвукові крилаті ракети простіші у виготовленні, аніж балістичні, тому саме їх краще брати як базу для вітчизняної зброї середньої дальності. Навіть в орків з їх начебто безмежними ресурсами виходить виготовляти лише по 5 балістичних ракет до "Іскандера" і аж 60 дозвукових КР різних типів на місяць. Але для подібних проектів треба багато: турки розраховують, що їх Kara Atmaca буде готова не раніше 2025 року, а японці – що їх Type 12 на 1200 км буде не раніше 2027 року. Відповідно, і в нашому випадку навряд чи варто сподіватись, що вітчизняні ракети полетять на столицю боліт ледь чи не завтра.
Але з іншої сторони, навіть якщо це забере багато років та ресурсів, свої далекобійні ракети потрібні Україні 100%. Ми маємо самі створити свою "довгу руку" для відсічі агресору.
Звісно, проект власної дозвукової КР "розпадатиметься" на окремі високотехнологічні складові, як то силова установка, високоенергетичне паливо, композитні матеріали і "стелс-технології" для корпусу. Але тут запорука успіху не тільки в доступі до технологій, але й в щільності контррозвідувального забезпечення. І чим менше знатимемо про це все ми та ворог, тим більші шанси на раптовий успіх.
Можливо, хто захоче згадати і за "Вільху". Так і тут можемо додати, що і цей проект варто модернізувати відповідно сучасним тенденціям. Бо зараз майже всі цивілізовані країни (за виключенням Британії) працюють над тим, щоб з однієї і тої ж ракетної установки можна було відстрілювати й керовані реактивні снаряди, й тактичні балістичні (чи крилаті) ракети, і навіть ПКР також.