Ексрозвідник Сергій Семочко та його адвокати вписали у позов проти журналістів сторонню людину. За рік жоден з суддів, які слухали справу, цього не помітив, а випадковій людині арештували рахунки і зіпсували репутацію.
У 2018 році Bihus.Info опублікували розслідування про Сергія Семочка, колишнього керівника економічної контррозвідки СБУ, а на час публікації – першого замголови Служби зовнішньої розвідки. У розслідуванні представники фарм-бізнесу відкрито розповідали, як СБУ тиснула на імпортерів ліків, вимагала відкати з тендерів, втручалася у держзакупівлі і як після такого втручання з боку відомства Семочка сталася нестача препаратів для діалізу, котру деякі пацієнти не пережили.
Окрім того, журналісти розповіли про елітну нерухомість, оформлену на дружину Семочка і її дочку, та про “злиті” в мережу російські паспорти, реальність яких підтверджувала російська податкова.
Після ефіру Семочко подав до суду з вимогою спростувати інформацію щодо його причетності до діалізного скандалу, щодо нерухомості дружини і її дочки та їхнього можливого подвійного громадянства.
Спершу позов у Голосіївському суді потрапив до судді Олександри Колдіної, але вже за півроку Семочко подав паралельний позов, який шляхом низки процесуальних маніпуляцій дозволив змінити суддю.
Закон забороняє подавати однакові позови – щодо тих же обставин і до тих же людей. Єдине чим відрізнявся другий варіант – туди додали ще одного відповідача, авторку замітки про розслідування Bihus.Info на новинному сайті uaportal.com. Так позов став формально «іншим», і адвокати добилися того, щоб в суді слухали саме цю справу, тепер уже у судді Миколи Шкірая.
Авторку новини звуть Валерія Куценко, однак жінок з таким іменем виявилося декілька – і в позов вписали тезку журналістки, київську ріелторку Валерію Куценко. За весь час, що справа слухалася в суді, вона жодного разу не з’явилася на засідання, бо навіть не знала, що в неї є якийсь суд. Повістки відправляли на стару адресу, де вона вже не жила.
Влітку суддя Шкірай звільнився і справу передали судді Юрію Мазуру. Той не став слухати її спочатку, а одразу задовольнив позов, визнав недостовірною та зобов’язав журналістів спростувати низку цитат із сюжету та окремого ефіру після нього. А разом з тим зобов’язав ріелторку Валерію Куценко спростувати новину, яку вона не писала, у виданні, де вона не працює. Хоча суд зобов’язаний переконатися в тому, чи належний у справі відповідач.
Після цього, навіть не чекаючи поки сторони ознайомляться з рішенням і реалізують своє право на його оскарження, Мазур видав виконавчий лист. Це дало можливість Семочку через приватного виконавця заблокувати рахунки всім відповідачам, в тому числі і Куценко. Лише після цього вона взагалі дізналася, що програла якийсь суд.
Зараз справа розглядається в апеляції. На цьому етапі в суді вперше з’ясували особу Куценко і представник Семочка Катерина Смирнова заявила, що позивач відкликає свої позовні вимоги до Куценко. Окрім того їй знали арешт з рахунків.
Але адвокат Куценко зазначив, що цього мало: Куценко – підприємець, її репутація постраждала, і цю репутацію не можна відновити просто відкликавши вимогу, бажано офіційно закріпити, що суд притягнув її в якості відповідача помилково. Однак Смирнова визнавати себе винною у скоєній помилці й спричиненій Куценко шкоді не захотіла, заявивши, що не вона встановлювала особу відповідача – хоча позов від імені Семочка подавала саме вона.
Як невинну людину засудили у битві ексрозвідника Семочка з журналістами: