Кабмін готує велике перезавантаження мобілізаційних правил до 1 грудня: стовідсотковий імунітет від призову втратять навіть стратегічні підприємства, а порушникам обліку світить блокування рахунків і документів. Про оновлення системи повідомив прем’єр Корецький, пише телеграм-канал «Реальна Війна».
Кабінет міністрів України оприлюднив нові правила бронювання військовозобов’язаних, а також анонсував додаткові обмеження для тих, хто ухиляється від мобілізації або перебуває в самовільному залишенні частини (СЗЧ), повідомляє урядовий портал.
БЕЗ ТАБУ розповідає, що йдеться не лише про перегляд лімітів бронювання, а й про ширшу зміну підходу до мобілізації, де держава намагається поєднати потреби економіки, оборони та посилення відповідальності для порушників військового обліку.
За новими правилами, для підприємств паливно-енергетичного комплексу та оборонно-промислового комплексу граничний рівень бронювання встановили на рівні 95%. Водночас автоматичної броні для всіх працівників критичних підприємств більше не буде.
Після набрання постановою чинності державні органи мають протягом 10 днів оновити критерії критичності та перевірити підприємства. Якщо критерій, на підставі якого компанія отримала статус критично важливої, виключать із переліку, такий статус скасують.
Для представництв донорських установ і виконавців проєктів міжнародної технічної допомоги квота бронювання становитиме до 50% військовозобов’язаних, залучених до одного проєкту, але не більш як сім осіб.
Підвищити цей ліміт можна буде за окремим рішенням держсекретаря Кабміну з урахуванням рекомендацій Координаційного центру, який створює урядова постанова.
Кабмін також закладає новий підхід до так званої ротації з бізнесом: підприємства зможуть отримати повніше бронювання персоналу, якщо добровільно й регулярно направлятимуть частину працівників на військову службу. За працівником у такому разі мають зберігати робоче місце, а в окремих випадках – і зарплату.
Урядовці пояснюють, що йдеться про спробу відокремити реальну критичність підприємства від суто фінансових показників. Тобто зарплатна дисципліна та відсутність податкових боргів не дорівнюватимуть автоматичній критичності.
Водночас серед критеріїв, які враховуватимуть під час бронювання, тепер також працівники з іншими підставами для відстрочки – зокрема багатодітні батьки та опікуни.
Окремо уряд передбачив, що після завершення дії підвищеного ліміту керівник підприємства матиме п’ять робочих днів, щоб анулювати надані відстрочки через «Дію».
Систематичні порушення правил військового обліку керівником можуть стати підставою для відмови в розгляді збільшення ліміту. Зокрема, йдеться про два або більше документально підтверджені порушення за останні 12 місяців або притягнення до адміністративної відповідальності.
Паралельно влада обговорює нові обмеження для тих, хто ухиляється від мобілізації або перебуває в СЗЧ. Серед можливих заходів називають блокування банківських рахунків, арешт майна, обмеження права керування транспортом, а також проблеми з отриманням окремих державних послуг.
Окремі парламентарі не виключають, що обмеження можуть стосуватися й видачі паспортів, дозволів на зброю та звернень до центрів надання адміністративних послуг. Водночас офіційно такі кроки поки що залишаються на рівні пропозицій.
Представник парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський наголосив, що Кабінет міністрів і Міністерство оборони не можуть самостійно запроваджувати покарання чи обмеження без рішення Верховної Ради.
«Зараз немає жодної інформації, крім тієї, що вони готують пропозиції для того, щоб парламент їх підтримав», – сказав Веніславський у коментарі ТСН.ua.
Натомість у парламенті вже звучать ідеї щодо посилення контролю за банківськими рахунками та майном порушників, а також залучення Нацполіції та Державного бюро розслідувань до роботи з військовими, які самовільно залишили частини.
Одним із аргументів на користь змін залишається потреба армії в поповненні особового складу. Офіційно точну кількість мобілізованих держава не розкриває, але президент Володимир Зеленський раніше заявляв про приблизно 30 тисяч мобілізованих щомісяця у 2024 році.
Схожі оцінки згодом підтверджував і Федір Веніславський, а начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов казав, що Україні щомісяця потрібно мобілізовувати не менш як 30 тисяч людей.
При цьому в команді влади визнають, що перегляд бронювання та відстрочок викликає чимало запитань і критики. Частина депутатів, військових та експертів вважають, що держава найлегше тисне на тих, хто й так працює офіційно, замість того щоб ефективніше повертати до відповідальності тих, хто роками ухиляється від обліку.
«Це як? Керівник підприємства викликає до себе 10 працівників і каже: „От ти завтра йдеш в українське військо, тому що ці дев’ять залишаться“», – зауважив народний депутат Олег Синютка, коментуючи ідею «ротації з бізнесом».
На його думку, такий механізм може створити для компаній моральні й практичні проблеми, бо рішення про мобілізацію людини фактично перекладають на роботодавця.
Підтримує перегляд бронювання й народний депутат Олександр Федієнко, але він водночас застерігає, що окремі підприємства можуть використовувати систему для заробітку на заброньованих працівниках.
За словами Федієнка, критерії бронювання мають бути прив’язані до реальних виробничих потреб, а не до формального статусу компанії.
Окремо в політичному середовищі обговорюють і перегляд підстав для відстрочки від мобілізації. Йдеться передусім про сімейні підстави та здобувачів освіти, а також про можливі зміни для депутатів і посадовців.
Народна депутатка Мар’яна Безугла заявляла, що відстрочки слід скасувати для всіх. Водночас офіційних рішень із цього приводу наразі немає – лише дискусія та підготовка пропозицій.
Як повідомляє БЕЗ ТАБУ, уряд намагається одночасно розв’язати кілька проблем: наповнення армії, справедливість бронювання, відповідальність за ухилення та збереження економічної роботи підприємств. Але саме через цю багаторівневість нові правила вже зараз викликають суперечки і в бізнесі, і в парламенті.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що в уряді обговорюють не лише перегляд бронювання, а й посилення санкцій проти ухилянтів, зокрема через банківські та адміністративні обмеження. Детальніше про це – у попередньому матеріалі БЕЗ ТАБУ.