У Польщі фіксують різке зростання нападів на українців через їхню національність та мову, про що йдеться у великому матеріалі видання «Бабель». Поки радикали розпускають кулаки, політики грають на електоральних настроях, а звичайні поляки виходять на протести на захист сусідів.
У Польщі фіксують зростання нападів на українців через національність і мову, а БЕЗ ТАБУ розповідає, що за цим стоять і побутова ксенофобія, і політичні настрої напередодні виборів. Великий матеріал на цю тему опублікував «Бабель».
Відчуття безпеки для багатьох українців, які роками живуть у Польщі або виїхали туди після повномасштабного вторгнення, поступово зникає. Звичайна розмова українською біля каси супермаркету чи на вулиці може стати приводом для образ або нападу.
У Вроцлаві похід до магазину для 20-річної Насті та її хлопця закінчився побиттям і ножовими пораненнями. За словами родини, конфлікт почався після зауваження в черзі, а згодом нападники почули український акцент.
Після бійки в дівчини залишилися забої на обличчі й носі, їй також зашивали вухо та шию. У хлопця – забої на обличчі й тілі. Двоє нападників уже затримані й арештовані, ще одного розшукують.
«Я боюся говорити. Боюся, що вони будуть мститися», – каже мама Насті Каріна. За її словами, після нападу донька ходить до психолога, а родина намагається не повертатися до деталей того, що сталося.
Це не поодинокий випадок. У матеріалі «Бабеля» згадано й інші інциденти: побиття українських підлітків, образи в громадському транспорті, напади на людей, яких нападники сприйняли як українців через мову або акцент.
У першому півріччі 2026 року громадяни України подали 180 заяв про ймовірні злочини на ґрунті ненависті – на 30% більше, ніж за той самий період 2025 року.
Однією з причин експерти називають інформаційне середовище. У польськомовних соцмережах антиукраїнські дописи й коментарі часто створюють враження масової підтримки агресії, хоча значну частину такого контенту генерують боти та троль-ферми.
Ще одна причина – зміна суспільних настроїв. Якщо у 2022 році українців у Польщі здебільшого сприймали як людей, які потребують допомоги, то тепер їх дедалі частіше бачать як помітну частину суспільства, яка конкурує за роботу, житло й соціальні ресурси.
На цьому тлі політики все частіше грають на радикальних настроях. Публічні дискусії про міграцію, роботу й соціальну підтримку підживлюють ксенофобську риторику, яка раніше лишалася на маргінесі.
На напади реагують і українська, і польська влада. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що частину відповідальності за сплеск насильства несуть праві політики, які створюють радикалам відчуття безкарності.
Водночас польська поліція та прокуратура, за словами українського посла Василя Боднара, реагують оперативно: у резонансних справах уже є затримання, а в прокуратурі створили окремий підрозділ для розслідування злочинів, мотивованих упередженнями та національною ненавистю.
У Польщі також з’являється і публічна солідарність з українцями. У Варшаві та ще кількох містах пройшли акції проти мови ненависті, а активісти закликають не мовчати, коли агресія проти меншини стає нормою.
Українське посольство в Польщі нагадує громадянам про алгоритм дій у кризових ситуаціях: як поводитися під час нападу, як спілкуватися з поліцією та на які правові норми посилатися. Такі пам’ятки особливо важливі на тлі росту побутової агресії.
Для багатьох українців у Польщі головна зміна зараз не в статистиці, а в повсякденному відчутті небезпеки. Те, що ще недавно здавалося винятком, дедалі частіше перетворюється на нову реальність.
Бек: тема нападів на українців у Польщі вже виходила за межі окремих інцидентів і стала політичним та суспільним питанням. Публічна реакція влади, протестів і правозахисників показує, що йдеться не лише про безпеку мігрантів, а й про межі толерантності в польському суспільстві.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що в Польщі все частіше фіксують випадки ксенофобії щодо українців, а напади й образи супроводжуються політичними спекуляціями та зростанням ворожої риторики в соцмережах.