Кабінет Міністрів переглянув ключові пріоритети розподілу ресурсів для критичної інфраструктури, про що повідомляє «Українська правда». Чиновники обіцяють справедливіший підхід, але пересічним споживачам варто тримати повербанки напоготові.
У жовтні Росія випустила по Україні понад 4 тисячі реактивних безпілотників і близько півтори сотні балістичних ракет, повідомив начальник управління комунікацій Командування Повітряних сил ЗСУ полковник Юрій Ігнат в ефірі національного телемарафону 2 листопада.
Як повідомляє БЕЗ ТАБУ, йдеться про статистику ворожих ударів за минулий місяць, яку в Повітряних силах прив’язують до масованих атак по українській енергетиці та цивільній інфраструктурі.
За словами Ігната, у жовтні російські війська застосували майже 360 боєприпасів типу «Бандероль»/«Дань-Д», а також 4740 звичайних дронів – зокрема «Шахеди», «Гербери» та «Пародії».
«Було у жовтні майже 360 «Бандероль»/«Дань-Д» застосовано, саме цього типу боєприпасу. Також 4740 звичайних дронів, це, мається на увазі, «Шахеди», «Гербери» та «Пародії» і понад 4000 реактивних БпЛА. Це така статистика за жовтень», – зазначив Юрій Ігнат.
Окремо представник Повітряних сил уточнив, що Росія випустила близько 150 балістичних ракет, а також 80 крилатих та авіаційних ракет.
Ігнат наголосив, що значну частину російських крилатих ракет і дронів вдалося збити. Водночас із балістичними цілями ситуація складніша – Україні бракує перехоплювачів до систем Patriot.
«Звісно, щодо балістики, розумієте, що ситуація не така, як того хотілося: бракує, звісно, нам перехоплювачів до систем Patriot. Мається на увазі ракети PAC-3, про які сьогодні дуже багато ведуть розмову», – додав він.
У Повітряних силах фактично підтверджують: головним викликом для української ППО лишається не лише масованість атак, а й нестача ракет-перехоплювачів для відбиття балістики.
Росія системно нарощує інтенсивність повітряних атак по Україні, роблячи ставку на комбіновані удари дронами й ракетами. Саме тому в українських регіонах і далі зберігається ризик аварійних відключень та перебоїв у роботі критичної інфраструктури.
Озвучена статистика також показує, що ураження української ППО дедалі більше залежить не лише від кількості запусків, а й від наявності ракет для захисту від балістичних цілей. Це питання вже неодноразово порушували в Києві під час перемовин із партнерами щодо додаткових поставок озброєння.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що російські удари по енергетичній інфраструктурі змушують владу переглядати підходи до розподілу ресурсів і захисту критичних об’єктів.