Кабінет Міністрів до 1 грудня планує кардинально переглянути підходи до мобілізації — серед можливих нововведень обговорюють жорсткі санкції проти ухилянтів та військових у СЗЧ, про що повідомляє телеграм-канал УНІАН з посиланням на джерела.
В Україні обговорюють зміни до правил мобілізації, зокрема перегляд граничного віку служби, автоматичне продовження відстрочок і нові підходи до бронювання працівників критично важливих підприємств, повідомляє ТСН.
БЕЗ ТАБУ розповідає, що частина цих змін уже має нормативне оформлення, а частина поки лишається на рівні пропозицій та опрацювання в уряді.
Йдеться про пропозицію знизити граничний вік перебування на військовій службі під час воєнного стану з 60 до 55 років. Ініціативу у форматі петиції подали до уряду, але рішення про зміну вікових меж поки не ухвалене.
У відповіді на петицію прем’єр-міністр Сергій Корецький зазначив, що чинне законодавство зараз встановлює граничний вік на рівні 60 років, а для військовослужбовців вищого офіцерського складу – 65 років. За його словами, питання потребує комплексного аналізу з урахуванням безпекової ситуації та потреб Сил оборони.
Наразі загальні правила мобілізації не змінилися: призову підлягають військовозобов’язані чоловіки віком від 25 до 60 років, якщо вони не мають законних підстав для відстрочки або звільнення від служби.
Відстрочку від мобілізації можуть отримати громадяни з підстав, передбачених законом. Серед них – багатодітні батьки, одинокі батьки, опікуни людей з інвалідністю або недієздатних осіб, люди з інвалідністю, студенти денної форми, педагогічні та науково-педагогічні працівники, а також окремі категорії військових і держслужбовців.
Окремо в Україні триває автоматичне продовження вже оформлених відстрочок. За даними Міністерства оборони, понад 90% чинних відстрочок можуть подовжити без повторного подання заяв і без відвідування держустанов.
Результат перевірки буде відображатися в застосунку «Резерв+». Якщо автоматичне продовження не спрацювало, це не означає втрату права на відстрочку – часто причина у відсутніх або застарілих даних у державних реєстрах.
Окремі нововведення стосуються бронювання працівників підприємств, які мають статус критично важливих. Кабінет Міністрів переглядає критерії, за якими таким підприємствам надають або підтверджують цей статус.
Після оновлення критеріїв державні органи, обласні та військові адміністрації мають переглянути вже ухвалені рішення. Якщо підприємство більше не відповідатиме вимогам або його статус базувався на критерію, який виключать, рішення про критичність можуть скасувати.
Водночас це не означає автоматичну втрату статусу всіма підприємствами. Якщо організація відповідає чинним вимогам, вона зможе зберегти його до завершення строку дії.
Серед сфер, які можуть претендувати на такий статус, залишаються оборонно-промисловий і паливно-енергетичний комплекси, житлово-комунальне господарство, агропромисловість, транспорт, логістика, будівництво, ІТ, банківська діяльність, медицина та зв’язок.
За загальним правилом підприємства можуть бронювати до 50% військовозобов’язаних працівників. Але для окремих сфер уряд передбачив вищі ліміти: до 95% – для підприємств оборонно-промислового комплексу та енергетики, до 75% – для частини підприємств житлово-комунального господарства.
Водночас збільшення квоти не відбуватиметься автоматично. Підприємство має обґрунтувати потребу в додатковому бронюванні, а остаточне рішення ухвалюватиме уповноважений державний орган.
Нові правила вводять і додатковий контроль за дотриманням військового обліку керівниками підприємств. Якщо керівник систематично порушував законодавство у цій сфері, Координаційний центр з організації бронювання може відмовити в розгляді пропозицій щодо збільшення кількості заброньованих працівників.
Підставами для відмови можуть бути два або більше документально підтверджених порушення протягом останніх 12 місяців або адміністративна відповідальність керівника за такі дії.
Важливо, що це не означає автоматичне анулювання всіх чинних відстрочок. Мова саме про відмову в погодженні додаткової квоти, а не про скасування вже оформленого бронювання.
Окремо уряд опрацьовує механізм, який у перспективі може дозволити окремим підприємствам бронювати весь необхідний персонал. Ідеться про модель, за якої компанія регулярно й добровільно направляє частину працівників на військову службу, а решту штату може забронювати повністю.
Наразі це лише проєктний механізм, а не чинна норма. Його опрацювання доручили Міністерству оборони та Міністерству економіки, орієнтир – до 1 грудня 2026 року.
З 30 жовтня 2026 року також діють оновлені правила військового обліку для окремих категорій військовослужбовців та їхніх родин. Серед змін – уточнення порядку визначення дати виключення військового зі списків особового складу у випадках, коли загибель підтвердили після зникнення безвісти, полону або захоплення в заручники.
Тепер такою датою вважатимуть день офіційної реєстрації смерті, зазначений в актовому записі та свідоцтві про смерть. У Міноборони пояснили, що це має спростити оформлення пенсій, допомог і пільг для родин загиблих.
Окремо спростили документообіг для військових, які добровільно повернулися після самовільного залишення частини, а також змінили порядок обліку мобілізованих під час переведення до нової військової частини.
Крім того, уточнили порядок обліку громадян, які прибувають до ТЦК та СП і підлягають мобілізації, а також іноземців і осіб без громадянства, які проходять відбір на контрактну службу.
БЕЗ ТАБУ нагадує, що зміни у правилах мобілізації та бронювання не з’являються одночасно: частина з них уже працює, частина ще проходить стадію обговорення та технічного доопрацювання. Саме тому військовозобов’язаним і роботодавцям варто стежити не лише за офіційними повідомленнями, а й за строками дії своїх документів у «Резерв+».
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що уряд готує оновлення підходів до мобілізації та бронювання, а також посилює контроль за виконанням правил військового обліку. Читайте також інші матеріали БЕЗ ТАБУ на цю тему.