Created with Sketch.

Бавовна в Сибіру та приліт по «російському Google»: ЗСУ дістають до найчутливіших точок Кремля

07:01

Поки Москва намагається залякати українців черговими масованими обстрілами, ЗСУ прицільно демонструють, що глибокий тил ворога більше не є безпечною гаванню. Під ударом опинилися дата-центр IT-гіганта «Яндекс» у Рязанській області та найбільший нафтопереробний завод у Сибіру, про що повідомляє німецьке видання ZDFheute.

Німецьке видання ZDFheute повідомило про удари по російській інфраструктурі, зокрема по дата-центру «Яндекса» та Омському нафтопереробному заводу. На тлі російських атак на Україну це ще раз показало, що війна давно вийшла за межі лінії фронту.

БЕЗ ТАБУ розповідає, що йдеться не про поодинокий епізод, а про частину системного протистояння, у якому сторони дедалі активніше б’ють по енергетиці, логістиці та цифровій інфраструктурі одна одної.

Удар по «Яндексу»

За даними ZDFheute, вранці стало відомо про інцидент у дата-центрі найбільшого російського інтернет-холдингу «Яндекс» у місті Сасово Рязанської області. Російська сторона назвала це «технічними неполадками» та повідомила про ліквідацію пожежі без постраждалих, однак у соцмережах і низці повідомлень ішлося про влучання українських безпілотників.

Унаслідок атаки роботу об’єкта, за інформацією видання, довелося зупинити. Це, своєю чергою, спричинило збої в роботі частини сервісів, пов’язаних із російським інтернет-гігантом.

Омськ і сибірська нафтопереробка

Другим об’єктом став Омський НПЗ – найбільше нафтопереробне підприємство Росії. Безпілотники дісталися до Омська, який розташований за понад 2 тисячі кілометрів від українського кордону, що вкотре підкреслило глибину ураження російського тилу.

Місцева влада, за даними ZDFheute, традиційно заявила про «збиття більшості цілей», але водночас визнала приліт щонайменше одного дрона в північну промислову зону.

Омський НПЗ має стратегічне значення для російської паливної системи, а будь-які збої на таких об’єктах одразу б’ють по внутрішньому ринку та військовій логістиці.

Взаємні удари по інфраструктурі

На цьому тлі Росія продовжує атакувати цивільні об’єкти та енергетичну систему України. У Києві та області, за повідомленнями, через пошкодження високовольтних мереж знову запроваджували аварійні відключення світла, а в окремих районах столиці зникала вода.

Обидві сторони дедалі частіше намагаються вдарити не лише по військових цілях, а й по економічних вузлах, від яких залежить повсякденне життя мільйонів людей. У таких умовах енергетика та цифрова інфраструктура стають окремим фронтом війни.

Що далі

Поки російська армія нарощує атаки на українські міста, Київ демонструє готовність відповідати асиметрично – ударами по об’єктах, які забезпечують російську економіку, зв’язок і паливне забезпечення. Саме тому такі операції мають не лише військовий, а й політичний ефект.

У короткостроковій перспективі це навряд чи змінить сам хід війни, однак посилює тиск на російську інфраструктуру та змушує Москву витрачати додаткові ресурси на захист власного тилу.

Бек: останніми тижнями сторони дедалі активніше б’ють по об’єктах, віддалених від лінії фронту. Для України це спосіб показати, що Росія не має безпечного тилу, а для Кремля – спроба зберегти видимість контролю на тлі системних проблем із безпекою в регіонах.

Раніше БЕЗ ТАБУ писав про те, що Україна посилила удари по російській енергетичній інфраструктурі та об’єктах, пов’язаних із паливним сектором: читайте в попередніх матеріалах.


Інше на тему
Інвестори із Кремнієвої долини придбали частку HAFY — джерела
Нічні вартові неба: як мобільні вогневі групи ППО знищують ворожі дрони
Виклики 2025 року: які пріоритети окреслив Володимир Зеленський
Пропозиції партнерів